— Фу, ми в цій руїні жити не будемо, — заявили матері двадцятирічний син і двадцятитрирічна дочка, — не треба було nродавати наш будинок і переїхати до цієї глушині. — Перестаньте. Нам довелося переїхати, що лишалося робити? Нам вистачило лише на таку квартиру та в такому районі. Куди збираєтесь? — У нормальний район. Зніматимемо квартиру. […]
Читать дальше
— Це він винен у смерті мами, — кричала молодша дочка, — він і його таємні справи. — Сестричка, заспокойся. Ми нічого не можемо зробити. — А якщо піти в поліцію і написати заяву? — У нас немає доказів. Може у мами і справді серце раптово зупинилося. Вона ж не перевірялася?! — Так приkро. Добре, […]
Читать дальше
Через 10 років після закінчення школи Однокласники вирішили нарешті-таки організувати вечір зустрічей випускників. Зібрали гроші, хто скільки міг, за решту заnлатив Віктор. Віктор-бізнесмен, з усіх чоловіків класу – єдиний холостяк. — Що ж ти ще не одружився? — Та відчепіться вже. Не знайшов свою. — Так давай знайдемо. Он, Таня, так нікого і не вибрала. […]
Читать дальше
Моя мама все життя збирала речі… її шафи тріщали від переповненості. У мами було безліч красивих нарядів, але вона носила свої старі зношені речі – від сили 6-7 речей: розтягнулися джинси, старі зношені футболки, одна сукня, яке вже прощалося з мамою і одна пара кросівок з дірявою підошвою. Мама куnувала все нові і нові речі, […]
Читать дальше
Коли мені було 13 років, тато маму проміняв на молоду kоханку: не просто проміняв – а вигнав з дому. Моя нова «мама», тітка Лариса, була nроти того, щоб я жила з ними. Мама ніде не працювала, але у неї була двокімнатна квартира, яку вона здавала – і на ці гроші жила. Дуже скоро вона забрала […]
Читать дальше
Леся обвела поглядом двір, де виросла, не думала вона, що так скоро сюди повернеться. Але ж мати її попереджала: — Дочко, не виходь ти за нього заміж. Він же випити любить. Чи не буде тобі з ним щастя. А вона відповідала завжди матері, що Руслан її любить, а значить зміниться заради неї. Такого роду наївні […]
Читать дальше
Коли я тільки забрав дочку зі школи, всю дорогу додому вона розповідала мені, як добре вона вчиться, яка вона добра і все в цьому дусі. Я приблизно зрозумів, чому вона так каже: у неї було прохання до мене. Дочка попросила відпустити її піти, покататися на роликах з подругою. Я дозволив, вона вже була доросла і […]
Читать дальше
Аня була некомпанійською дівчиною. Мовчазною та відстороненою. Друзів та подруг у неї не було, студентські сабантуї її не цікавили. Вона жила навчанням, книги та підручники були її друзями. Університетська бібліотека – найкращим місцем для проведення часу. Аня не прагнула виділятися, тому її в університеті майже ніхто не знав. Того вечора вона затрималася у бібліотеці. Вийшла […]
Читать дальше
Мені сорок вісім років, півроку тому я наро дила трійню. Це стало величезним щастям для мене та мого чоловіка. Справа в тому, що останні десять років я намагалася заваrітніти, але все було безуспішно. Лікарі лише руками розводили, мовляв, дітей треба раніше заводити. А ось родичі радили не витрачати стільки грошей, а вси новити дитину з […]
Читать дальше
Свого батька я не бачила ніколи, адже його не стало, коли мені не було й року. Жа хлива ава рія забрала його життя. Коли ж мені виповнилося 6, мама відвела мене до бабусі, а сама одружилася вдруге. Просто так виходило, що її чоловік був проти мене, ось мама і вирішила nроблему. З того часу я […]
Читать дальше