Леся обвела поглядом двір, де виросла, не думала вона, що так скоро сюди повернеться. Але ж мати її попереджала: — Дочко, не виходь ти за нього заміж. Він же випити любить. Чи не буде тобі з ним щастя. А вона відповідала завжди матері, що Руслан її любить, а значить зміниться заради неї. Такого роду наївні думки властиві багатьом молодим, недосвідченим дівчатам. Заkохуються в виродків, а потім гріють порожні надії про те, що можуть їх змінити. На весілля Лесі та Руслана зібралося все село. Гуляли два дні. Вже в день весілля Руслан порушив свою обіцянку і напився.
А потім цілував коліна новоспеченої дружини і просив вибачення. Свекруха Лесю відразу не злюбила, вона ревнувала єдиного сина до невістки, тому робила все, щоб доставити тієї неприємності. Коли Леся просила чоловіка припинити з пияцтвом, свекруха пирхала: — Тільки прийшла в наш будинок, а вже свої порядки диктує. Вгамуйся, він чоловік і має право робити все, що захоче. Руслан напивався стабільно кілька разів на тиждень. Будучи п’яним, втрачав людську подобу, діставав дружину, ображав і ображав її. А потім Леся заваrітніла.
Коли з’ясувалося, що буде син, в період ваrітності Руслан зав’язав з пияцтвом, став зразковим сім’янином. Але коли малюкові виповнилося пару місяців, все повернулося. Якось Леся купила нову сукню. Воно дивно йшло їй. Вона сподівалася, що чоловік оцінить її зовнішній вигляд. Того дня Руслан прийшов n’яний. Побачивши дружину, він жорстоко її побив. Після цього Леся зрозуміла, що більше з ним жити не буде. Вона не хотіла, щоб син був очевидцем того, як батько б’є матір. Вона взяла дитину і буквально втекла з недружнього будинку.