Через 10 років після закінчення школи Однокласники вирішили нарешті-таки організувати вечір зустрічей випускників. Зібрали гроші, хто скільки міг, за решту заnлатив Віктор. Віктор-бізнесмен, з усіх чоловіків класу – єдиний холостяк. — Що ж ти ще не одружився? — Та відчепіться вже. Не знайшов свою. — Так давай знайдемо. Он, Таня, так нікого і не вибрала. Сидить сумна, не танцюють, точно тебе чекає. Тут він і згадав своє перше kохання. Вона дійсно сиділа одна. Погляди зустрілися, Таня посміхнулася. Згадав, як вони nосварилися: на випускному вечорі Таня танцювала з Валерою, тут Вітя і психанув, пішов з Заходу і не повертався. Наступного ранку переїхав до столиці.
Ось тільки Таню забути не виходило. Були у нього інші жінки, навіть дитину одна наро дила, потім правда з’ясувалося, що не від нього. «Підійти чи що?»- крутилося у нього в голові. Підійти: — Привіт, чому су муєш? — Ногу підвернула, не можу. — Боляче? -Трошки. — А як сім’я, діти? — Та все добре. Живу одна. Мами не стало рік тому. — Я теж один. Може, втечемо звідси? — Та як я побіжу-то? Нога… — Тримайся — сказала Віктор, взяв Таню на плече і непомітно вийшли. Довго ходили по знайомих вуличках, навіть покрутилися навколо школи, де кожен кущ був їм знайомий.
— Чому ти пропав тоді, і не попрощався? — Ти ж Валеру вибрала. Не став заважати. — Ти не знаєш, що сталося? Всі це бачили, крім тебе. — Ну, розкажи. — Розповім, але давай присядемо. — Почекай, -сказав він, і стрибнув за паркан — зривати квіти. — Ти знову за старе… Після цього вони ще трохи прогулялися, Таня покликала його на чай, вони провели разом всю ніч, а потім ще кілька тижнів. Віктор поїхав в кінці місяці, сказав, невідкладні справи. Подруги говорили, що у баrатіїв так прийнят
