ВСЕ ОСТАЛЬНОЕ

Краще пізно, як ніколи… Як добре, що друг напився і в иказав свої наміри, а то б ще до цих пір вони хазяйнувати у вас на дачі. Щастя вам і мудрості!

by

Вася і Аня дуже любили відпочивати на дачі, як і їх друг Денис. Тільки у батьків Васі дача була дуже людною. Там в селищі стільки людей, що відпочити нормально не виходить. А у батьків Ані дача вся заросла. Стільки трави на ділянці, ще високі дерева, батьки вирішили не прибирати їх, мовляв так створюється відчуття лісу. … Read more

З цим милим малюком нам і сонце не потрібне. Він і є сонце!

by

У присутності цього чарівного малюка тепло і сяйво, які він випромінює, роблять яскраве сонце непотрібним. Адже ця маленька грудочка радості – не просто промінчик сонця, а саме втілення величезного небесного об’єкта. Своїм заразливим хихиканням і променистими посмішками цей милий малюк осяює простір, в якому він з’являється. Його жива енергія і весела вдача здатні скрасити навіть … Read more

Коли я увійшла в будинок, мене чекав немислимий «сюр приз»: чоловік сидів на дивані, а поруч з ним хлопчик півтора року, який був точною kопією мого чоловіка… .

by

Одного разу я прийшла додому, і мене чекав великий сюр приз. Я побачила поруч з чоловіком хлопчика. Я до цього знала, що мій чоловік був одружений, і у нього є син від іншої жінки. Чоловік сказав, що це його син, і він буде тепер жити з нами. Я від несподіванки впустила пакети. Чоловік попросив сина, … Read more

Коли мати кинула мене на бабусю з дідом і пішла будувати собі життя, вона тоді й не здогадувалася, як одного разу я помщуся її.Коли мати кинула мене на бабусю з дідом і пішла будувати собі життя, вона тоді й не здогадувалася, як одного разу я помщуся її.

by

Народився я у повній сім’ї, але ріс у бабусі та дідуся. Мамі було 19 років, коли мама завагітніла, батько ж був старший за неї на 5 років. Вони не змогли порозумітися, тому батько пішов з сім’ї і більше в моєму житті не з’являвся. Мамі було складно у її віці виховувати дитину, тому вона покинула мене … Read more

У 35 я вийшла заміж, моєму обранцю було 24. Але ми любили один одного і не звертали уваги на чужі думки. Через півроку після весілля народилися Лизонька та Лідочка. Володя любив дівчаток. Потім усе пішло якось негаразд. Володя дедалі частіше став затримуватись на роботі. Іноді не ночував. Я розуміла він старається для нас з дівчатками. Дорожували товари у магазинах, а ми цього не відчували. Володя залишав мені на господарські витрати по 3000 гривень на тиждень. Нам цього вистачало. Я обходилася без няньок, повертатись на роботу не поспішала. Материнське почуття захопило мене з головою. Мабуть, я дуже помилилася. За рік я одужала на вісім кілограмів і відчувала, що невпинно набираю вагу. Як тільки мої донечки засинали, Мені хотілося їсти. Дівчатка зростали, витрати збільшувалися. Володя став залишати майже 4 тисячі на тижні. Він усе частіше був на підробках і приходив додому, якщо чесно, лише спати. Ми займалися досить рідко. Вранці я не знаходила його поряд із собою. Невероятное превращение Дженны в готическую принцессу brainberries.co Когда хочется показать…татуировку brainberries.co 6 кинопар с нереальной химией, которые стали кумирами миллионов brainberries.co Він після того, як я засинала, крадькома йшов спати на кухню. На диван. Там його, накритого пледом, я знаходила вранці. Він казав, що пішов, бо вночі палить і не хоче нас будити. В одну з поодиноких ночей я запитала Володю, скільки він заробляє загалом. Він відповів сухо, питанням на запитання: «Тобі що, не вистачає?» Вранці на кухонному столі я побачила 5 тисяч я зрозуміла, що Володя нас любить. Так тривало майже півроку. У понеділок він регулярно залишав по 4-5 тисяч. Його не було дві доби. Увечері він прийшов. Навеселі. Усміхався. Зібрав у валізу свої штани та сорочки і попрямував до виходу. Я стала перед дверима: — Ти йдеш? – Так. Іду. — Чому? — Мене верне. — Від чого? – Від твого меню. — Воно не моє. З магазину. – Одна страва твоя. – Яке? — Це вже не важливо … — А діти? — Я подбаю про них… За тиждень він перерахував мені на картку 5 000 гривень. Я сходила та зняла. Я не марнотрата. Я розумію, що десь далеко від столиці живуть люди, які можуть так жити всією сім’єю за такі гроші. На 5 тисяч на місяць. Але я не можу. Я не хочу ростити дітей, які потребують лише їжі та одягу. Я хочу виховати з дівчат корисних світу, гідних людей. Вони не повинні думати про шматок хліба та про те, що одягнуть уранці. Їм має бути відкритий простір вибору. Я зателефонувала Володі та сказала, що подам позов на стягнення аліментів. Він, як мені здалося, був незворушний: — Подавай, я чекаю. Але якщо хочеш – можеш не бруднитися з юстицією. Моя судимість дітям нічим добрим у майбутньому не обернеться. Давай домовимося. Я виплачуватиму по 12 000 гривень на місяць, а ти даватимеш мені розписку за кожне перерахування. Можливо, я ще тисячу даватиму тобі, щоб ти купувала дітям гостинці. Якщо звернешся до суду, отримаєш 1/3 мого офіційного доходу. Це лише три тисячі гривень. Думай. Більше не отримаєш. — Володю, але раніше ти загалом давав мені 20 тисяч. — То було раніше. Тоді я ще іноді скористався тобою. Тепер усе змінилося. Вибач. У цьому житті за все доводиться платити. — Я зрозуміла. А дітей тобі, Володю, не шкода? — Якби не діти, ти не отримала б жодної копійки. Він поклав слухавку. Я сиджу і думаю. Що робити? Як несправедливо влаштовано життя. Ці сірі зарплати просто нестерпні. Юрист сказав мені: «Погоджуйтесь, вам це вигідно. Інакше, ви отримуватимете стільки, скільки сказав ваш колишній чоловік». Я зателефонувала Володі і сказала, що погоджуюся. Він відповів нахабно: «А хто сумнівався?» Завтра ввечері, о 19.00, прийдеш до кафе «Спуск» та принесеш розписку на 5 тисяч. Поки що» У кафе він сидів та вечеряв. Я подала йому розписку. Він вийняв смартфон і зробив вирахування. Він сидів такий щуплий і з брудними черевиками. Мені стало його шкода. Я запитала: — Володю, а на гостинці дітям ти сьогодні не даси? І взагалі, чи в тебе є в житті жінка? Він, мабуть, зрозумів, як я дивилася на його черевики. Проковтнув шматок котлети, прибрав ноги під стілець, на якому сидів, і відповів: — Гостинці потім. За два тижні привезеш сюди дочок – розрахуємось. Я хочу подивитись, як ти їх утримуєш. Може, час на опіку звертатися. А в душу мені не лізь. Жінок у світі багато, ти не одна. Я вислухала його та пішла. У купила їжу та вина. Якогось вірменського. Вдома ревіла, ревіла… Безнадійно. Наступного тижня доведеться влаштовувати Ліду та Лізу в ясла, а самій йти на колишню роботу. Відновлять чи ні, не знаю. Можливо, доведеться шукати нову роботу, із сірою зарплатою. Нехай хоч із якоїсь. Настав час довести йому, що я не потребую подачок. А аліменти йому доведеться платити. Нехай 1/3 від зарплати, але все одно завтра подам заяву до суду. Нехай живе.

by

У 35 я вийшла заміж, моєму обранцю було 24. Але ми любили один одного і не звертали уваги на чужі думки. Через півроку після весілля народилися Лизонька та Лідочка. Володя любив дівчаток. Потім усе пішло якось негаразд. Володя дедалі частіше став затримуватись на роботі. Іноді не ночував. Я розуміла він старається для нас з дівчатками. … Read more

У вашого чоловіка є син на ім’я Коля і він в притулку — ось такий дзвінок надійшов мені на днях

by

Я завжди мріяла про таке батька і чоловіка, як Вадим. І вважайте зірвала «золотий кущ», коли він став моїм чоловіком 10 років тому, а потім батьком двох наших прекрасних діток. Ми рідко сваримося і вирішуємо все з любов’ю і повагою один до одного, тому я не могла ніяк зрозуміти того дзвінка … Останні кілька місяців … Read more

Одного разу я не пішла на роботу, купила заздалегідь замок, викликала майстра і сіла чекати, коли піде з дому свекруха. Тільки вона вийшла, я відразу ж зібрала всі речі, виставила їх за поріг, чоловікові написала смс, що якщо він хоче зі мною жити, то повинен вибирати: або я або його мама.

by

Я Олеся, чоловіка звати Володимир, зустрічалися, закохалися, одружилися і вирішили, що нам потрібна квартира, навіщо ми будемо платити за оренду дядькові, якщо ми можемо купити квартиру в іпотеку і платити вже за своє житло. Так ми і зробили, але нам не вистачало на перший внесок, і тоді ми вирішили звернутися до батьків, мої дали грошей, … Read more

Олена знайшла його через два місяці. Вона зізналася, що вагітна від нього, і сама виховувати дитину не збирається.

by

Сьогодні Валентина і Петро святкують день народження свого сина Олексія. Йому виповнилося десять років. Хороший хлопчик, працьовитий. Коли став підростати, виявилося, що не вдався. Маленький, кругленький. На таких дівчата не дивляться. Страждав від цього. Після закінчення школи вступив до інституту. Студентське життя захопилj Олексія. Вчився добре, але дівчата не звертали на нього уваги. Про високих, … Read more

Віка кинула немовлят на мене, а сама втекла до своїх батьків. А коли ми з дітьми встали на ноги, вона раптом з’явилася.

by

Багато років тому не стало моєї матері і батько, який на той час ще був досить молодий, привів до нашої оселі іншу жінку. Я його в жодному разі не засуджую. Йому теж важко далася втра та дружини. Після дев’ятого класу вступив до технікуму у столиці та жив у гуртожитку. Минули роки. Час минав, я закінчив … Read more

Минула година, нареченого все не було. Анна зателефонувала йому, а у відповідь почула лише гудки. Навіть гості стали нер вувати. Раптом вона помітила, що недалеко від РАГСу стоїть чоловік

by

Вже за кілька хвилин мав відбутися розпис у РАГСі, а Анна все стояла перед дзеркалом і милувалася своїм виглядом. Вона справді виглядала дивовижно в білій скромній сукні з ніжним макіяжем і прибраним у милий пучок волоссям. Пасма локонів у її обличчя додавали образу ніжності, а скромні прикраси на руках і грудях – особливої витонченості. У … Read more