Коли дочка повідомила, що зустріла своє кохання, я якраз була в Італії. Вони з Ромою на той момент уже півроку були разом. У справи дочки я намагалася не втручатися, сподівалася, що вона зробить правильний вибір. З часом, коли дату весілля було визначено, я надіслала молодим гроші на організацію урочистостей. Хотіла, щоб донька мала свято, про яке вона мріяла. Із зятем познайомилася тільки на самому весіллі і одразу розчарувалася. Такий грубий, необтесаний. Якби знала раніше, обов’язково відмовила б дочку. — Мамо, він справді добрий і любить мене! — заспокоювала Леся. Не бажаючи втручатися в їхнє життя, я повернулася до Італії. Тільки гроші продовжувала висилати. Дозволила жити у будинку моїх батьків, дала 5 тисяч євро на ремонт. Коли народилися онуки, теж завжди допомагала.
Цього року я вирішила повернутися додому на свята — дуже сумувала. Та й нарешті хотіла купити собі однокімнатну квартиру, щоби на старості років мати своє житло. Дочка знала про мої плани. Я берегла гроші, не знаючи, скільки знадобиться на оформлення документів. Всього два місяці назад я відправила Лесі тисячу євро на її потреби. Ще й з собою привезла багато речей. Я вже знайшла підходящу квартиру, готувалася до покупки. Планувала придбати мінімальні меблі та техніку. Але, коли про це дізнався Рома, він розлютився. — І навіщо вам квартира? Все одно ж сидите в Італії. А нам потрібна нормальна машина! — Я хочу мати свій кут. Адже будинок я залишила вам! На цьому тему більше не порушували. Напередодні Нового року я допомагала дочці готувати святковий стіл.
Нарешті ми сіли за стіл, і раптом у кімнату зайшов Рома. Ледве переступивши поріг, він різко запитав: — А скільки ви дали на продукти для столу? Я розгубилася. Дочка кинула на чоловіка застережливий погляд, щоб він замовк, але Рома продовжив: — А що таке? Я на цей стіл витратив 6 тисяч гривень. Ви що, просто так прийшли поїсти? Давайте бодай якісь гроші за ці салати! У мене серце стислося від його слів. Я встала, зібрала свої речі та пішла. Сльози текли самі собою. Я зателефонувала до своєї подруги, і вона запросила мене до себе. — Слухай, документи на будинок на тебе ж оформлені! Вижени їх, і все. Нехай зять замислиться, — запропонувала подруга. — Як я можу так вчинити з дочкою та онуками? – відповіла я. Я розумію, що Рома так поводився, бо я не дала йому грошей на машину, а збиралася купити квартиру. Але що я могла вдіяти? Як би ви відреагували, якби вас вигнали напередодні Нового року?