Я повертався пізно з роботи, працював я охоронцем в аеропорту, і , проходячи повз, я побачив, що на лавочці сидів маленький хлопчик і плаkав.Я здивувався, бо дивно було бачити маленьку дитину в такий пізній час, тому підійшов до неї і запитав , чому вона сидить сама, де її батьки.Він простягнув мені папірець, у якому було написано, що його батьки відмовляються від нього, я вирішив забрати його з собою, щоб відправити його до дитячого будинку.Я не знаю чому, але вирішив, що заберу його і відвезу додому, моя дочка зрадіє такому подарунку долі, бо вона не могла мати дітей уже довгий час.
Я з дитиною пішов у дитячий будинок, але запитав , які документи потрібні для усиновлення, я пообіцяв прийти за ним скоро, і свою обіцянку я дотримався. У мене були заощадження і я віддав, щоб прискорили процес усиновлення. Коли я розповів своїй дочці про знахідку, вона дуже зраділа і сказала, що хоче побачити Вітю, і наступного разу я пішов до дитбудинку з донькою. На нашу радість, нам схвалили процес та незабаром ми поїхали додому всі разом. Дочка Оксана дуже полюбила Вітю як свого рідного сина, я теж вважав його за свого рідного онука.Ми робили все, щоб він почував себе добре, він ріс у kоханні та в ласці. Коли Вітя виріс, я сказав дочці, що треба буде повідомити, що у нього є біологічні батьки.
Але вийшло так, що він сам спитав перший, коли побачив знайому машинку, саме цю іграшку він тримав у руках, коли був маленьким і сидів на лавці, поряд із аеропортом.Вітя виріс, здобув освіту та відкрив свій бізнес, став отримувати гарний прибуток, захотів дізнатися хто його батьки і чому вони покинули його. Дізнався, що батьки покинули його прямо в аеропорту, а самі відлетіли до Європи, але там у них нічого не вийшло і їм довелося повернутись назад.Зараз вони жили дуже бідно, і шукали роботу, Вітя зателефонував своїй мамі, сказав, щоб вони приїхали до офісу, що знаходиться поряд із аеропортом; вони приїхали і побачили хлопця, який сидів на лавочці з машинкою в руці і просто завмерли. Вітя подивився їм у вічі, і пішов, залишивши своїх батьків у шоці.