Мама Михайла часто приходила до нього додому без попередження. Вона вважала, що коли це її син, то й попереджати немає потреби. Це дуже не подобалося дружині Миші — Ліді, але нічого не вдієш, не виганяти ж свекруху з дому. Але свекруха спеціально вибирала такий час, доки Ліди немає вдома, а лише син у квартирі. Вона під приводом того, що на полицях курно лазила по поличках у шафі. Це дуже дратувало Ліду. А одного разу Ліда помітила, що їхні спільні з чоловіком гроші кудись зникають. Те, на що витрачає гроші Ліда та Мишко, вони обидва записували, бо відкладали на свою велику мрію-відпочинок на морі. Але під кінець місяця більшої частини грошей не вистачало.
Тоді вони ввечері сіли і почали перераховувати, хто й куди витратив за місяць. І з’ясувалося, що ніхто з них зниклих грошей не витрачав. -Міша, ти не ображайся, але я помічаю пропажу грошей після приходу твоєї мами. -Я теж, насправді. Якось я її навіть упіймав на цьому, вона сказала, що витирає пил, але я помітив, що вона недбало стиснула купюру в руці. Я спитав її, навіщо вона бере мої гроші, а мати відповіла, що я її син, тому вона може брати скільки хоче грошей. -Це не виправдання, у нас із тобою родина та свої витрати. Тим більше, твій батько нормально заробляє і дає матері гроші, тоді навіщо вона бере їх у тебе, так ще й без попиту.
-Напевно, щоб потішити своє его, мовляв, може у сина забрати гроші․ -Пропоную поставити сейф, я впевнена, що так гроші не пропадуть. Мишко купив сейф, навіть прикріпив його до полиці шафи, щоб його було просто неможливо зрушити з місця. -Синку, а що це ви тут сейф поставили, мільйони зберігаєте? -Так мама, а ще алмази та діаманти. -Все жарти жартуєш, вам що гроші нема на що витрачати, раз сейф поставили, — мати почала обурюватися, і Мишко вкотре переконався, що вся проблема в ній.