На думку Галини, дівчини Діми, це той, який готовий на будь-який, найбезрозсудніший крок заради коханої. Аж до порушення закону… Дімі було сімнадцять років, коли він закохався у Галину. Відносини у них налагодилися швидко, і хлопець отримував усе, що хотів від коханої. Без обмежень. Радість від того, що Діма вступив на безкоштовне відділення університету, не йшло ні в яке порівняння з почуттями радості та насолод, які він отримував від Галини. Але все колись закінчується. Розум хлопця, затьмарений умілими іграми Галини, повернувся до функціонування під час їхньої спільної прогулянки парком.
Тоді Галина раптом зупинилася, пильно подивилася на хлопця і сказала: – Мені потрібна твоя допомога. Точніше, моєму брату. Він із товаришем випадково опинились у чужому житлі. І, йдучи, прихопили кілька речей. Прикраси, іконки, раритетні книги. Речі у мене вдома. Завтра до мене може прийти поліція з обшуком. Мені потрібно переховати речі. Ти мені допоможеш, сховаєш ці речі? – “Випадково опинилися” кажеш? І речі прихопили “випадково”? Ні, люба, ховати крадене у себе я не збираюся. – Я думала, що ти справжній чоловік! – виплюнула Галина, з усією доступною їй зневагою.
Потім розвернулася і пішла… Після цього цілий рік Діма уникав стосунків з іншими дівчатами. Скрізь йому мерехтіла каверза. Переживав, чи правильно він вчинив? Можливо, варто було б ризикнути, адже Галина приносила йому стільки насолоди. Але одна думка, що він міг бути звинувачений у співучасті в крадіжці, відразу змушувався його переконатися в правильності свого вчинку. Щоб відволіктися від важких дум, він поринув у навчання. Згодом усі ці переживання стерлися з його пам’яті. Але залишилося одне питання, яке мучить його досі – хто ж він такий, справжній чоловік?