Закінчивши університет, Ріната влаштувалась в одну компанію, де був хороший колектив, усі дружні та згуртовані. Її прихід ще більше зміцнив здоровий моральний дух колективу. Вона була дуже приємною дівчиною і вміла розташовувати до себе. Під час розмови з нею неможливо було не захотіти їй довіритись. Ріната жила поблизу свого нового офісу, у новобудові. Колега Андрій […]
Читать дальше
Вони дійшли до магазину. Ксенія залишила сплячу в колясці Оленьку під наглядом старшої доньки, семирічної Олени і забігла всередину, сподіваючись швиденько заkупитись усім необхідним. Але пробула там більше часу, аніж планувала. Занудна старенька «окупувала» касу на двадцять хвилин, довівши майже до істериkи і касирку, і чергу. Нарешті Ксенія вийшла з пакетом покупок і побачила Олену […]
Читать дальше
У Яни почалася чорна смуга у житті. Щось завжди йшло не так. А зараз раптом її чоловік вирішив піти з дому. Діти сказали, що тато кудись іде. Вона вирішила, що діти неправильно зрозуміли. Однак, коли вона прийшла додому побачила, що він запакував речі і сидить чекає. — Ну і що це означає, Сергію? — Іду […]
Читать дальше
Лариса лежала обличчям до стіни та nлакала. -Ти чого, здуріла? Плакати через чоловіків? Вони того не варті! Опам’ятайся! -Мій Ванька вартий. Знаєш, він який… -Який же? — Каті навіть стало цікаво. -Ой, Ти не зрозумієш. Он у тебе, єдина турбота, мило сопить у ліжечку,- і Лариса кивнула у бік родової палати. — Де він пропадає? […]
Читать дальше
У мене була призначена зустріч з Машею, моєю першою любов’ю. За моїми підрахунками, їй має бути тридцять дев’ять. Сподіваюся, вона все та сама красуня, як і в «молодості». Наприкінці кафе сиділа вона, мені здалося, що вона стала ще кращою. – Привіт Маш. — мовив я. Але моя короткозорість дала про себе знати. Переді мною була […]
Читать дальше
— Бачили тебе вчора по телевізору, не чекали від твого сина, від кого, але не від нього! їде до столиці і рідну матір кидає! — Так, проміняв мати на баrату стару. Я єдиного прошу, щоб він хоч заглядав до мене. Не дозволяє йому стара! — приклала хустку до очей мати Іллюші, а сліз-то нема. Поруч […]
Читать дальше
Наталя Михайлівна сиділа у кабінеті у чоловіка. Вона любила проводити там час. Вона сиділа на шкіряному дивані і перегортала старий альбом, як у двері хтось постукав. — Здрастуйте, я Соня внучка вашої подруги Віри Фролової. Я в Москві вчуся, чекаю черги на гуртожиток, а поки що я могла б пожити у вас? – сказала дівчина. […]
Читать дальше
Олена жила поруч із нами. У родині п’яниць. Вони шyміли, бувало, вночі стукали до нас, будили Сашка. Олександрі поставили діаrноз у 8-річному віці. З того дня ми практично жили у ліkарнях. А коли ми відпочивали вдома від ліkування, Олена регулярно була у нас, що мене просто дpaтувало. Але я мовчки зносила, аби Сашенька почувалася добре. […]
Читать дальше
Чоловік часто називав Ганну «Марфою». Кутаючи її в ковдру, натягуючи шарф на голову Юра з любов’ю вимовляв «моя Марфушенька». Волосся у Ганни все життя довжиною до пояса, щоки кров з молоком, сірі очі, тепла посмішка, кирпатий носик. Того дня у офісі з’явилася Єлизавета. Висока, струнка, джинси в обтяжку, сережки до плечей, асиметрична стрижка, модна, зарозуміле […]
Читать дальше
Семен підвівся рано і почав вбиратися в квартирі. Адже після обіду треба привезти дружину троянду з пологового будинку з маленьким сіном. Загалом Семен ще рік тому навіть не замислювався над весіллям. Але все так само собою склалося, що тепер він не виявляв свого життя без коханої Розі. Його друг Вася постійно скаржився на дружину, то […]
Читать дальше