Ми одружилися два роки тому. Подію відзначили тихим, скромним святом у вузькому сімейному колі. Проти такого формату різко заперечувала свекруха, але ми наполягли на своєму. До речі, вся рідня мого чоловіка мешкає в іншому місті. Мої батьки нам на весілля подарували трикімнатну квартиру, яка потребує серйозного ремонту. Натомість, є своє житло. Спадщина від моєї бабусі. Тому одразу після весілля ми стали заробляти на ремонт. Працювали обидва та багато, брали підробітки на вечір та на вихідні. На величезну нашу радість , накопичили швидко. Відремонтували, переїхали до своєї квартири та стали заробляти на машину. Ми вже увійшли до ритму, і такий, розписаний по хвилинах графік життя, став навіть подобатися.
Але кілька місяців тому, у суботу, наш графік був нещадно зруйнований. До нас у гості приїхали свекри з дочкою. — Ми вирішили зробити вам сюрприз своїм приїздом і подивитися, як ви тут влаштувалися, — заявила свекруха. У ті вихідні ми заробити не змогли. Добре розважилися, але й витратилися не слабо. Після цього свекруха вирішила відвідувати нас чи не всі вихідні та у свята. Ну батьків чоловіка та його сестру ще можна було терпіти. Але невдовзі, за наведенням свекрухи, почалося «поломництво» до нас й інших родичів. Місяць тому до нас їх заявився цілий натовп: четверо дорослих та двоє дітей. Нам довелося годувати та розважати цей натовп.
А після їхнього від’їзду в понеділок, ще тиждень наводити в домі чистоту та порядок. Два тижні тому, у п’ятницю ввечері, нам зателефонувала свекруха . Як виявилося, щоб порадувати нас черговим візитом рідні. — Викручуйся як хочеш, — сказала я чоловікові, — але якщо до нас хоч раз ще нагряне твоя рідня, я вижену і їх, і тебе! Висловилася та пішла до себе в кімнату. Не знаю, які доводи привів мій чоловік своїй матері, але після цього дзвінка нас ніхто не турбує.
