Цікава історія сталася нещодавно на моїх очах у супермаркеті, яка повернула мені віру в людство, що все ж таки залишилися на нашій планеті добрі люди. Зі мною в супермаркет увійшов один хлопчик, років 8. Його одяг був весь бру дний і порваний, а руки і ноги були в ранах. Було видно, що хлопчик – безпритульний, а безпритульні діти заслуговують тільки на краще, на мій погляд, чого не скажеш про безпритульних людей уже у віці, які можуть знайти роботу і заробити собі на життя, але вважають за краще просити в інших допомоги.
Хлопчик узяв маленький буханець хліба та пару шоколадних батончиків. Грошей у нього, як я помітила, не було, тож він усю цю справу сховав у кишеню куртки, яка була на пару розмірів більша. Було видно, що він цю куртку знайшов десь. На виході хлопчика за плече раптово схопив охоронець. Він схопив усе добро, яке хлопчик так старанно ховав у кишені, трохи глянув на все, і поклав назад йому в кишеню, і поплескав по спині, щоб той якнайшвидше пішов звідти.
Касирка все це побачила, і зі злим тоном запитала, чому той усе не відібрав, а охоронець з похмурим поглядом підійшов до неї, заплатив за все, що взяв хлопець і пішов на своє місце. Залишилися ж у нашому суспільстві добрі чоловіки.