Сергій повернувся додому, дружини вдома не було. Вона сказала, що може зайти до своєї мами на кілька годин, але Сергій від злості цього навіть не згадав. Коли Віра повернулася додому, Сергій сидів на кухні, і не встигла вона увійти туди, як Сергій почав уже репетувати на всю: – І де тебе чорти носили? Чи не збираєшся мені нічого розповідати?
Сергієві очі почервоніли від злості, — де вечеря? Я повернувся голодним, а на столі на мене чекає куля з маслом! – Зараз-зараз. Все готове, я зараз нагрію, – відповіла Віра і, навіть не знявши з себе вуличного одягу, почала накривати чоловікові вечерю на стіл. Сергій наївся смаколиків, але в особі анітрохи не змінився, лише глянув на дружину засуджено, накинув на плечі куртку і вийшов до своїх друзів. Їх було 4 добрих друзів. Троє з них були одружені, і один тільки Толік не міг знайти свого кохання.
Була б у мене дружина, як у Сірого, я б її на руках носив, щодня б їй квіти дарував. Вона одна, схоже, чоловікові мізки не свердлить. Усі хлопці засміялися, хтось навіть зазначив, що не можна так балувати дружину, і лише один Сергій задумався. Він же в дитинстві бачив, як його батько знущався з дружини, кричав на неї, а та лише спокійно вислуховувала всі зауваження чоловіка і виконувала його примхи. «Це що, виходить, я стопами свого батька пішов?» – подумав він. Повернувшись додому, Сергій побачив, як дружина працює, сидячи за своїм ноутбуком, але помітивши чоловіка, та схопилася з місця, побігла на кухню і вийшла звідти з улюбленими пиріжками чоловіка на руках.
Я в твою улюблену пекарню забігла, твоїх улюблених пиріжків купила, – посміхнулася Віра. Від цього Сергію стало лише гірше. Він кричав на дружину, ревнував її, хоч вона й не давала йому жодного приводу, а та купила чоловікові його улюблених пиріжків дорогою додому. З того часу Сергій змінився так, що його було не впізнати. Він зрозумів, що більше Віри його ніхто не покохає… та й він нікого так не полюбить!
