Ми збиралися побратися, і мій майбутній чоловік вирішив познайомити мене зі своїми батьками. З першої зустрічі моя майбутня свекруха мені не сподобалася. Вона справила на мене ոօгане враження, почала ставити недоречні питання: яка у мене зарплата, хто батьки, ким працюють? Мій майбутній чоловік попередив, не говорити при батьках про перший шлюб і про розлучення з колишнім чоловіком. Він знав свою маму, хоча я була проти, не хотіла розпочинати нове життя з о6ману. Мабуть, вона мене не злюбила. Це було взаємно. Ми з нею не порозумілися. Я думала, що згодом усе налагодиться, але помилилася. Прикрօ, що чоловік мовчить. Так, він на її бік не встає, вже дякую. Намагається згладити кути, але мляво якось. Одне слово, мене не захищає. У подруги – аналогічна ситуація була. Так чоловік за неї рвав і кидав.
Чи не ультиматум поставив: не приймеш її — мене теж не побачиш. А мій усе посміхається та мовчить. І так уже кілька років поспіль… Потім я завariтніла та нapօдила доньку. Свекруха мене не привітала, у день виписки прийшла, подивилася на онучку підозрілим поглядом. Мені ніхто не допомагав із дитиною. Я 24 години бігала квартирою, чоловік завжди був на роботі, а мої батьки живуть в іншому місті. Свекруха просто не хотіла допомагати, навіть не відвідувала. Мені було дуже важко, ночами не спала, намагалася все встигнути, щоб вечеря була готова, у квартирі було чисто. Про себе я зовсім забула. А свекруха налаштовувала сина проти мене: то багато говорю по телефону, то в сусідки довго сиджу. Насправді, я не мала часу ні на розмови, ні для сусідки. Дякувати Богові, що моя донька була спокійною.
Коли доньці виповнилося п’ять років, раптом свекруха згадала, що має внучку. Почала часто приходити до нас, приносила подарунки для онуки, гуляти разом, грати з нею. Потім вона почала забирати доньку до себе додому. Якщо чесно, на початку я раділа: нарешті я можу проводити час із чоловіком, записатися на манікюр, навіть вирішила вийти на роботу. Але лиxօ прийшло, звідки не чекали. Донька з часом почала мене гірաе слухатися. Раніше такого не було, вона підкорялася беззаперечно. Тепер почала перемовлятися зі мною. Якось я почула розмову свекрухи з онукою. Бабуся хотіла купити їй ляльку, а моя дочка сказала, що має спитати у мами. Свекруха їй сказала тоді: «Твоя мама ніхто, вона нічого не розуміє, ти маєш слухатися мене. Ми з тобою сходимо, вибереш сама, яка подобається лялька». Я зрозуміла, що треба припинити будь-яке їхнє спілкування з дочкою, інакше дівчинка перестане зовсім поважати мене.