Настя та Микита були одружені понад 12 років. Перші 6 років вони не могли зачати дитину; виявилося, що мій син безплідний. Стільки грошей занапастили, щоб ЕКЗ зробити; добре, що все пройшло чудово. І на світ з’явилися дівчатка-близнята. Дивилася на них і не могла натішитися. Жили вони добре, нічого не віщувало лиха, як раптом син подав на розлучення. Як виявилося, він закохався в іншу жінку. Насті було тяжко. — Поки я боролася за нашу сім’ю, він дивився на всі боки. Він зрадив мене та дітей. Я сина не виправдовувала, але й не звинувачувала. Він вчинив так, як вважав за потрібне. Та й силоміць милим не будеш. Я Настю підтримувала, вона пережила розлучення гідно.
Не перестала зі мною спілкуватися, завжди дозволяла брати дітей на вихідні, сидіти з ними та й сама ставилася до мене з повагою. Але одного разу вона просто перестала брати трубку, а потім взагалі заблокувала. Я переживала і не розуміла, чому вона так чинить. Якось побачила її на вулиці, вона мене теж помітила. Тільки уявіть: вона одразу взяла дітей за руки, а потім пішла в протилежний бік. Я сильно розлютилася, почала дзвонити її матері. — Галино Сергіївно, як це розуміти? Що ваша дочка собі дозволяє? Мало того, що трубку не бере, так тепер і з дороги повертає побачивши мене. – Так вам і треба. Ніби ви не знаєте, що ваш син зробив.
Мало того, що пішов, залишивши з дітьми на руках, то ще й квартиру хоче забрати, – кричала мати Насті. Коли Настя та Микита одружилися, то одразу ж взяли іпотеку. Мій син платив за неї; так, іноді Настя допомагала, але здебільшого платив син. — Я все розумію, але й мій син має своє життя налагоджувати. Ця квартира йому за законом належить, то навіщо ображатися? — За совістю, квартира належить Насті. Ваші онуки залишаться на вулиці, ви цього хочете? Я нічого такого не хотіла. Але й сина звинувачувати не буду: він бере свою частину і правильно робить. Він стільки років горбатився, щоб погасити заборгованість, а тепер — піти ні з чим? Я повністю підтримую сина, а невістка має вибачитися переді мною за таку грубість.