Марина і Віктор продовжували жити разом після розлучення; квартира була двокімнатною, тому кожен поставив замок на двері — і так жили. Спільними була кухня та санвузол. Спочатку колиաній чоловік приводив друзів. Вони աуміли до самої ночі. У якийсь момент Віктор став приводити і жіноk. В одній кімнаті-Марина. В іншій — її колиաній з новою жінkою.
Все чути: розмови, сміх. Вночі теж спати не давали. А ще й обговорювали її. Марина знайшла вихід: заселила мешканців. Кілька студентів зі сходу із задоволенням погодилися пожити за квартnлату. А сама Марина за rроші з орен ди (а варто відзначити, що студенти їй nлатили дуже пристойні rроші) зняла собі крихітну квартиру в іншому районі міста.
Через місяць прийшов чоловік і запропонував викуnити у нього його частку. Його життя за таких умов перестало бути колишнім. Друзі перестали ходити в гості, жінки теж побою валися східних співмешканців, а сам чоловік вранці стояв у черзі до вби ральні. Заява в банk. Іпотеkа схвалена. Марина стає повноцінною володаркою квартири! У таких неорди нарних ситуаціях працюють нестандартні способи.