Батьки з дитинства вселяли мені, що я буду вчитися, жити і працювати в столиці. Тому, коли я вступив на бюд жет, всі були просто щасливі. Навчання давалося мені легко. Єдине, що мене турбувало, це відстань: в рідному місті залишилася моя kохана дівчина. Познайомилися ми ще в школі. Однієї її посмішки було достатньо, щоб я заkохався […]
Читать дальше
Вийшла заміж я у рідному селі за свого однокласника Руслана. Після весілля ми почали жити в його батьківському домі разом із мамою. За рік після весілля у мене з’явився син Остап. Ми були звичайною родиною. Я дуже сімейна людина, мені по-справжньому подобалося займатися господарством, свого чоловіка я теж дуже любила. Мій маленький світ зва лився, […]
Читать дальше
Я якраз їхала нічним поїздом до Києва, як на одній зі станцій увійшла жінка із сином. Жінка була одягнена в темний одяг, і сама похмура, як дощова хмара. А хлопчику на вигляд було трохи більше чотирьох років, до школи він ще точно не ходить. Жінка розклала ліжко і поклала сина. Хлопчик зайшов у купе веселим, […]
Читать дальше
Вероніка завжди була гарною господаркою, матір’ю і навіть тещею. Вона була зразковою жінкою у всіх сферах життя. Чоловік був у відрядженні вже близько 2 місяців. Ніка справлялася з усіма труднощами, що звалилися на її жіночі плечі, але їй не вистачало підтримки чоловіка у повсякденному житті. Ніка ходила парком з коляскою і думала, що треба терміново […]
Читать дальше
Ми одружилися з Робертом 7 років тому. Відразу після весілля він сказав, що його зарплати вистачить нам обом, тому я можу спокійно звільнитися і присвятити всю себе створенню затишку в будинку, а через кілька років і дітям. Так і минуло стільки років. Роберт і справді добре справлявся зі своєю роботою, а я займалася нашим вже […]
Читать дальше
Зоя Макарівна виховала чотирьох дітей: двоє синів, яких називала соколами, і дві дочки-принцеси. Крутилася мати, як білка в колесі. Про себе не думала — тільки про дітей. Чоловіка мала хіба в паспорті, тому що він жив своїм життям, а Зоя не хотіла виносити на люди те, що накипіло на її серці. Тішила себе надією, що […]
Читать дальше
Внучка рідна, дочка мого сина, мені своє «фе» висловила, коли я свою квартиру на двоюрідну внучку переписала. Сама образилася, син з дружиною теж за неї образилися. Але коли мені допомога потрібна була не вона до мене першою прибігла а саме двоюрідна онука. У мене був рідний брат, старший за мене на три роки. Він з […]
Читать дальше
У Ганни є три квартири: дві двійки та однушка. Усі успадковані. Усі три здає. Сама дівчина живе з бабусею у просторому будинку за півгодини їзди від центру міста. На роботу, дуже навіть непогано оплачувану, їздить своєю машиною. — Ніколи одразу не розповідай, що ти наречена з великим приданим. Одні позаздрять, інші зазіхають на гроші. – […]
Читать дальше