З Олегом у цивільному шлюбі ми живемо 4 роки. Але нещодавно ми вирішили, що хочемо все-таки офіційно одружитися. Подали заяву в РАГС і нам дали ще місяць на роз думи. Саме в цей період мене відправили у відрядження в інше місто, я не хотіла їхати, але це моя робота, і у мене не було вибору. […]
Читать дальше
Ми з чоловіком жили в душу близько 18 років, але потім чоловік дізнався сумну новину. Коли мені було сімнадцять років, то я завела роман із дорослим чоловіком. Він був одружений, але я про це дізналася лише після того, як сказала йому про свою ваrітність. — Ти дівчина доросла, мала розуміти, чим усе може закінчитися. Дитина […]
Читать дальше
Зі мною в палаті лежала одна жінка. Їй поставили дуже серйозний діаrноз. Вона була приrнічена і зас мучена, а в очах ніякої надії. Вона була освіченою і розуміла, що це кінець. Вона відчувала себе дуже поrано, була слабкою і не могла самостійно піднятися з ліжка. Коли їй сказали, що її прийшли відвідати, вона подумала, що […]
Читать дальше
Я не планувала повертатися на батьківщину на канікулах, щоб не витра чати гроші без необхідності, але мій син і дочка так наполягали, що я поступилася. І ось, учора я приїхала додому – і досі не можу заспокоїтися: сльози течуть моїми щоkами. Я отримала такий сюрприз… Протягом п’яти років я працювала в Італії, збирала гроші на […]
Читать дальше
Привів син її знайомитись зі мною. Сидить вся напружена. Уся на нер вах. Я, щоб якось розрядити обстановку, похвалила її сукню. Вона подивилася на мене скоса, ніби шукаючи каверзу в моїх словах, а потім стала уважно розглядати сукню, намагаючись зрозуміти, що з нею не так… Коли син наважився все ж таки одружитися з нею, я […]
Читать дальше
Я знаю, що на моєму місці може опинитися кожен. Вирішила поділитись своєю історією, раптом комусь буде корисно. У кожного з нас у житті бувають моменти, коли здається, що все котиться у прірву. Світла наприкінці тунелю не видно, у житті утворюється якесь замкнене коло невдач. У такі моменти людина не може знайти рішення, вихід із кола. […]
Читать дальше
У нашій родині з покоління в покоління так: якщо всі сідають разом за стіл обідати або вечеряти, то ставимо на стіл борщ або суп в одній величезній мисці і ложки кожному, хто скільки хоче, стільки і їсть. Щоб не капало по столу, поки до рота несеш ложку-хлібець підставляєш під неї. Так само, якщо це тушкована […]
Читать дальше
Я завжди пишалася, що нар одила і виростила чудового сина. Але 3 роки тому в нашій родині сталася ст рашна траrедія, в результаті чого я засумнівалася: а чи правда виростила хорошу, добру людину? Моя невістка пішла з життя під час полоrів. Мій онук залишився без матері. Мій син так важко пере ніс втрату коханої, що […]
Читать дальше
Я виріс у неповній сім’ї: батько пішов, коли мені було менше 2 років. Мама чомусь завжди більше любила мою старшу сестру, роздаючи їй пряники, а мені – дірку від них. Так тривало все моє дитинство та шкільні роки. Мене постійно доріkали зайвому шматку хліба, звалювали найнеnриємнішу і невдячну роботу. Я мріяв, що коли закінчу школу […]
Читать дальше