Ранок добрим не буває. Ліза прокинулася через те, що на неї капала вода. Розплющивши очі, вона миттю схопилася з ліжка. Вся стеля була у воді. — Чорт, заливають. — Подумала Ліза і побігла до сусідки. На останньому поверсі жила самотня бабуся Антоніна Петрівна. Вона стояла стовпом. Жінка не розуміла, через що тече кран. — Ой, […]
Читать дальше
Іван вставав як зазвичай о пів на п’яту ранку, доїв kорову, годував коз і kурей і повертався додому – готувати сніданок, поки діти спали. Коли за стіною сплять 3 дітей у тебе немає права на зневіру, невірні рішення і зайві емоції. Щодо емоцій… побут і низка ідентичних днів відключають їх. — Хлопці, сніданок готовий. Ви […]
Читать дальше
Синку, давай-но ти перепиши на мене вашу квартиру, а я впущу вас в свій будинок. Навіщо мені просторе житло? А вам скоро дітей наро джувати. Чоловік був радий такій пропозиції і, не подумавши гарненько, прийняв її. Він переписав квартиру на свекруху, а свекруха переписала на зовицю. У підсумку у зовиці квартира, а ми на вулиці, […]
Читать дальше
Коли мої подруги і родичі дізналися, за кого я збираюся вийти заміж, здивувалися, а самі нахабні навіть посміялися мені в обличчя. У чоловіки я собі вибрала Вадима, хлопця з сім’ї з 5 дітьми. Ясна річ, що жили вони, не шикуючи, але я любила його, та й взагалі чоловіка я вибирала не за фінансовим принципом. Я […]
Читать дальше
Я весь день шукав свої ключі, але ніде не міг знайти їх. — Міл, я візьму твої ключі? Ти ж не проти, а то свої знайти не в змозі, мабуть посіяв десь. — крикнув я дружині. Вона ствердно махнула мені в бік куртки. Я пішов у коридор; коли засунув руку в кишеню і дістав ключі, […]
Читать дальше
Після роботи я поверталася додому і думала, що мені такого цікавого приготувати синові і чоловікові. Син у мене зараз в 9 класі. Їм багато зараз задають уроків, так після школи він ще на тренування біжить, встигає. Зростаючому організму потрібно побільше їжі. А чоловік в цей час ще на роботі, але через годину повинен закінчити. А […]
Читать дальше
Був суботній ранок. Чоловік поїхав до мами — допомагати. Адже вона ж сама не може холодильник розморозити. Повернувся він підозріло швидко, та ще й не один. — Господиню! Приймай гостей! — я крізь сон почула голос Лідії Микитівни. «Ну які чорти її принесли?» — приречено подумала я і вилізла з-під теплого пледа. Мама чоловіка була […]
Читать дальше
На другому курсі я завarітніла. Батько дитини спочатку зажадав поз бутися дитини. Я відмовилася. Батьки Кирила змусили сина одружитися. Подарували нам квартиру, але зареєстрували на чоловіка. Словом, у мене не було жодних прав у його домі, лише обов’язки. Син народився неспокійним, постійно плакав. Чоловіка це дратувало і він звинувачував мене у всіх земних бідах і […]
Читать дальше
4 роки тому я пішла на пенсію. Якщо чесно, ніколи не уявляла, що буде настільки складно. Адже я звикла жити нормальним життям і ні в чому собі не відмовляти. Спершу я просила грошей у дітей. Вони давали, але згодом їхні подачки стали стрімко скорочуватися. Адже я всю свою молодість працювала для дітей. Напевно, не дуже […]
Читать дальше
Інну, яка повернулася від батьків, не зустрів чоловіка. На вокзалі. Котрий уже раз. Щоразу знаходить відмовки. То робота, то термінова зустріч… Тридцятип’ятирічна сумна жінка стояла біля входу на вокзал. – Вам погано? – До неї підійшов чоловік років сорока. – Сумно. Чоловік не зустрів. – Не варто засмучуватися. Мало що йому могло перешkодити. – Сказав, […]
Читать дальше