Катя прокинулася раніше свого чоловіка Ігоря, присіла на ліжку і подивилася на нього. «Господи, — подумала вона, — двадцять років разом, і весь цей час ми чужі, для чого все це?» Ігор відкрив очі і запитав: «Чому ти не спиш? Неділя ж? Відпочивай!» «Справ багато», — огризнулася Катя, — все ж в одні руки! » […]
Читать дальше
Галина Борисівна вже місяць, з тих пір як син з невісткою і дворічним сином, натуральним «вождем червоношкірих», переїхали в свою іnотечну, двокімнатну, квартиру, жила одна. Вона, звичайно, була проти, пручалася, як могла. Переконувала здати іnотечну квартиру в оренду, щоб швидше закрити іnотеку. Прикидалася хвоvрою. Дарма. Діти переїхали. Залишили маму одну. Нудьга суцільна! Онук не носиться […]
Читать дальше
Це зі знайомою нашої сталося, з Марією Марківною. Злягла, захворіла. А вдома якраз продукти закінчуються. Подумала було сусідці зателефонувати, нехай хліба з магазину захопить. Тільки ось подумала — не так уже й їсти хочеться, чи потрібен хліб? Можна і так супу з’їсти. І нічого, з’їла. Голодною не залишилася. І без прохання обійшлася. А якщо чесно, […]
Читать дальше
Хто б міг подумати, що в потрібний момент найближчі виявляться не такими ж й близькими, а незнайомці — найближчими родичами. — Вік, ти краще присядь, мені треба тобі щось сказати, — Віці дзвонила сусідка, Аніта Григорівна, — тут ваш будинок згорів … дві стіни тільки лишилися. Приїжджайте швидше. Віка схопилася за голову та вnала на […]
Читать дальше
Ми з чоловіком майже десять років прожили в щасливому, як мені здавалося, шлюбі. Діти, правда, у нас так і не з’явилися. Але в цілому у нас з чоловіком було взаєморозуміння. У Юрія є власний біз нес, в своїй справі він досить успішний. Починали ми це разом, практично з нуля. Потім завдяки його зусиллями справа стала […]
Читать дальше
На мосту зібралося багато людей, усі дивилися вниз. Того дня Діма зазвичай повертався зі школи додому. Він учень 10 класу. Наблизившись до мосту, він глянув униз, щоб зрозуміти, що сталося. Тут він побачив, що лід на річці тріснув, у крижаній воді виявилася жінка похилого віку. Вона насилу трималася за шматок крижини і була на межі […]
Читать дальше
Мені шістдесят три роки. Я не соромлюся свого віку, але це не означає, що сторонні люди мене можуть назвати старенькою, старою або бабусею. Бабусею мене можуть називати тільки мої онуки, І я пишаюся тим, що я бабуся. З рідних вуст слово «бабуся» звучить особливо цінно. Я пам’ятаю, що зворушилася в перший раз почувши від онука […]
Читать дальше
Усі дівчата у гуртожитку не любили Настю. Вона була нестерпно сkyпою і жaдібною. Рахувала кожну дрібницю, копієчку до копієчки. У неї не те, що цукор чи масло, та навіть туалетний папір неможливо попросити. Коли за Настею починали доглядати молоді люди, то дівчата відразу повідомляли хлопцям, що Настя їх у мить розорить, бо вона жaдібна, і […]
Читать дальше