… — Мама, я вам не заважатиму? — запитав зять Антоніну. — Не завадиш — так само чемно відповіла теща. Розуміючи, що заподіює тещі незручність своєю присутністю, зять сказав: — Я трохи постою на балконі. Потрібно розгледіти дещо. І відразу піду. — Нічого страшного. Пара кілька хвилин стояла мовчки, але теща не спускала очей з […]
Читать дальше
Мати маленького Вови померла, коли він ще був дуже маленьким. Він не пам’ятав її зовнішності, але завжди пам’ятав ту теплоту і любов, яку отримував від неї. Незабаром після відходу дружини, батько Вови знову одружився. Цю жінку звали Тетяна, і вона добре ставилася до хлопчика. Саме через це хороше ставлення мачухи до пасинка ніхто з оточуючих […]
Читать дальше
Галина з Петром дружили з самого дитинства. Уже в дитячому саду вони були не розлий вода. Дитяча дружба переросла в юнацьку закоханість, а потім в дорослі почуття. Вони сиділи за однією партою, хлопець носив їй рюкзак, проводжав її додому. Ще з дитинства Петро говорив, що поведе її під вінець. Все в селі вже сприймали їх […]
Читать дальше
«Я таємно удочерила кинуту дівчинку прямо в пологовому будинку. Оксана була записана як друга дівчинка в моїй двійні». Коли одного разу ввечері вирушила до лікарні з переймами, ми з чоловіком чекали появи нашого четверту дитину. Тобто в той час наша сім’я вже була «безнадійно великий» Мої другий і третій хлопчики — близнюки, хоча ні у […]
Читать дальше
Я працюю кондуктором у нашому сільському автобусі, і щоранку ми з села їдемо до міста. Дорога займає близько двох годин, зазвичай наші пасажири не змінюються. Ми всі один одного знаємо, люди їдуть у місто на роботу, а ввечері всіх відвозимо додому до рідного села. І тут посередині шляху до нас у автобус увійшла дивна компанія. […]
Читать дальше
Мама назвала мене на честь прабаби незвичайним ім’ям. Точніше зараз таке ім’я рідко можна зустріти, тим більше у молодої дівчини. Мене звуть Євдокія. Коротко мене називають Дуся – і я ненавиджу, як це звучить. Таке почуття, що я від народження вже якась бабуся. Найважче було у школі. Усі діти обзи вали мене, сміялися, коли вчителька […]
Читать дальше
Тома після школи поїхала до міста вчитися в університеті. Вступити не змогла, зате до села до мами повернулася ваrітною. Про кавалера, який обдурив дівчиськові голову і зробив їй дитину, розповіла мамі з ненавистю. Поревіли по-баб’ї, заспокоїлися, і почали думати, як ганьбу приховати. — Степа Петров, зі школи у тебе закоханий. Окрутиш його і переконаєш, що […]
Читать дальше
Для мене, тринадцятирічної, розлу чення батьків стало причиною важkого стре су. Я любила батька і матір, була впевнена, що вони люблять одне одного. А тут раптом… Коли мені вже було п’ятнадцять, мати привела до нас нового чоловіка. Він був дуже добрий і до мене, і до мого молодшого брата. Дуже хотів стати нам другом, купував […]
Читать дальше
Лідія Михайлівна чекала сина, сидячи за столом. Він повинен був повернутися з хвилини на хвилину. Федір був відмінним хлопцем. Він кілька місяців назад ще працював у місті, накопичив грошей і повернувся в рідне село. Вирішив не витрачати гроші даремно, а купити трактор – вкластися в майбутнє, так би мовити. Хлопець і заробляв добре, і виглядав […]
Читать дальше
До каси з товарами у візку підійшла бабуся. На вигляд село селом. Продавщиця пробила товари, склала в пакет і озвучила суму: — З вас дві тисячі триста сорок. Бабулька протягнула до платіжного терміналу смартфон. — У нас платити через телефон не можна. — Сказала касирка. — Чого це, навіть в нашому сільському магазинчику можна, а […]
Читать дальше