У Тамари з Глібом було укладено договір: якщо дружина не зра джує чоловікові до його останнього дня, то після його відходу до її власності переходять банківські рахунки та квартира Гліба. Тамара змогла витримати п’ять років із семи спільного життя. Останні роки вона знаходила втіху в обіймах Макса. Але зра да не була розкрита, і тепер […]
Читать дальше
— Олен, давай ми з тобою розлу чимося, — сказав чоловік. Дівчина де стояла, там і сіла. Тобто на підлогу. Коля підбіг, допоміг їй піднятися. — Тобто як це «розлу чимося»? — Ти не думай. Я ні в чому перед тобою не винен, тебе теж мені немає в чому зви нуватити. Тільки от наші відносини […]
Читать дальше
— Привіт, діду! — Здорово, онуче! А ти чого один приїхав? Де Машка, твоя наречена? — Посва рилися ми з нею. Ну що з дівчатами не так, діду? Одна реготуха, сміється над всім підряд. Інша заучка. Пожартував, а вона у відповідь: «не говори дурниці». Не зрозумієш, з чим до них підходити. Ось і приїхав до […]
Читать дальше
У мене була призначена зустріч з Машею, моєю першою любов’ю. За моїми підрахунками, їй має бути тридцять дев’ять. Сподіваюся, вона все та сама красуня, як і в «молодості». Наприкінці кафе сиділа вона, мені здалося, що вона стала ще кращою. – Привіт Маш. — мовив я. Але моя короткозорість дала про себе знати. Переді мною була […]
Читать дальше
Олександр по xовав свою дружину. Люба по мepла від серцевого нaпаду. Довго оплакував її, додому повернутися не міг. Бо тепер квартира перейшла до її сина, а спільних дітей із Любою так і не з’явилося. Довелося Олександру повернутися до свого села, до будинку своїх батьків, якщо він ще не розвалився від старості. Олександру було 60 років. […]
Читать дальше
Катя сподівалася, що наречений після весілля втихомириться, стане зразковим сім’янином. Та й у селі, де всі один одного знають, не наважиться зайвого зробити, хоч він і любив суспільство жіночої статі. Довгоочікуване весілля пройшло чудово, Катя була щаслива. Спочатку все було добре: Антон із роботи приходив додому і з дому йшов на роботу. Але якось він […]
Читать дальше
Світлана з самого ранку носилася по кухні. Напередодні дочка сказала, що вона з сім’єю приїде до полудня привітати матір з днем народження. Світлана вже п’ятнадцять років живе зовсім одна у селі з тих пір, як не стало її kоханого чоловіка. Дочка давно перебралася в місто, вийшла заміж і народила двох дітей. Світлана своїх онуків обожнювала, […]
Читать дальше
Я прийшла додому з роботи, мене нещодавно підвищили. Тепер я головний шеф-кухар у ресторані. І мені тут же дзвонить чоловік: -Кать, до нас через дві годинки мама з сестрою прийдуть, ти швиденько зроби свою фірмову рибку в духовці. Сходи до магазину, ще фрукти куnити треба. -А що за свято? До чого такий поспіх? -Не можу […]
Читать дальше
У батьків нас було двоє: я і сестра. Сестру балували і вбирали більше, ніж мене, воно й зрозуміло – вона ж дівчинка. До мене ставлення було спартанським, і я ставився до цього спокійно. Так склалося життя, що, подорослішавши, сестра поїхала за кордон, там познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, там і мешкає вже багато років. За […]
Читать дальше
Мене звати Вікторія і зовсім недавно я вийшла заміж за Юру. Ми з ним ровесники, нам обом по двадцять років. Ми з чоловіком немов споріднені душі, дуже любимо один одного. Напевно, єдиний, хто юрі рідніше мене — це його брат близнюк Льоша. Вони дуже схожі один на одного, настільки, що їх іноді навіть батьки плутають. […]
Читать дальше