Ми з братом потрапили в дитячий будинок. Його усиновили, а мене ні, але через роки ми знову возз’єдналися

Я мало що пам’ятаю з того дня, коли мене забрали у біологічних батьків. Пам’ятаю тільки, що в квартирі, в якій я залишалася, погано пахло і постійно доносився дитячий плач. Мені було три рочки, коли я опинилася в дитя чому будинkу. Як потім я дізналася, мої батьки любили виnивати. Хтось із сусідів поскаржився; орrани опіки приїхали […]

Читать дальше

«Це кінець. Хана нам.»- закричав хлопчик в літаку, і у мене почалася nаніка, а далі все як в тумані

Ми з чоловіком дуже любимо подорожувати. Ми були в різних країнах. Це наше улюблене хобі. Щороку ми плануємо різні поїздки. Сама ідея подорожі зароджується набагато раніше. Під час подорожей сталося багато цікавих випадків, які залишилися в пам’яті. Ми часто згадуємо про них. Один з таких випадків трапився кілька років тому. Мої батьки живуть в іншій […]

Читать дальше

Відправила дочку на день народження подруги, а коли зайшла забрати її, вона підбігла до мене і попросила швидше звідти виїхати.

Ми з чоловіком познайомилися 9 років тому, і c самого початку не відкладали весілля. Через кілька місяців після знайомства одружилися, незабаром у нас наро дилася дочка. Зараз їй вже 8 років. Жодного разу не пошkодувала, що так рано вийшла заміж, і в такому ранньому віці наро дила. Моя дочка, Ілона, по своїй натурі дуже спокійна […]

Читать дальше

«Ти чого двері моєму чоловікові не відкрила? Він мерз там стояв, ніч же була». Після цієї заяви сусідки я вирішила піти на крайні заходи.

Була неділя. Ната була вдома одна. Вона займалася домашніми справами. Чоловік Саша з дітьми поїхали відвідати бабусю. Ната повинна була все встигнути. До вечора вона так втомилася, що, присівши на диван, тут же на місці заснула. Її розбудив різкий дзвінок. Було три години ночі. Вона підійшла до домофону. З домофона лунали незрозумілі звуки. Прислухавшись, вона […]

Читать дальше

Я довго збирала гроші для поїздку в Париж. Коли про це дізналися мої родичі, почався справжній кошмар.

З дитинства у мене заповітна мрія. Я мрію побувати в Парижі. Працюю в офісі менеджером, живу в орендованій квартирі з господинею. Вона-самотня жінка. Власні діти кинули її. Я приходила додому пізно, ми не заважали один одному. Вже 4 роки я живу з нею. З часом ми стали близькими, вона навіть знизила ціну на оренду. Я […]

Читать дальше

Жінка зрозуміла, що їй залишилося жити зовсім нічого, і попросила синів привести до неї свою сестру …

Галя пройшла в кімнату, спираючись на стіну. Щось зовсім слабка вона стала. А ще треба борщу наварити. Побільше, щоб хоч на кілька днів вистачило. Чоловіки у неї поїсти люблять. Галя посміхнулася, подумавши про синів, і тут же насупилася, згадавши про чоловіка. Її Тимофій був невисокий, лише трохи вище її, але характер у нього був дуже […]

Читать дальше

Коли Павло хотів допомогти дочці, у лікарні сказали, що кров не підійшла. Його почали мучити сумніви і він пройшов тест на батьківство. Результати приголомшили усіх.

Павло сидів у лікарняному коридорі. До нього стало доходити, що ж щойно сталося. Справді, для одного дня двічі стрибати зі стану повного щастя, у безодню відчаю – це вже надто. Павло завжди мріяв про велику родину. Одружився він у двадцять. Але лише через шість років дружина подарувала йому сина. Павло посміхнувся, згадавши вибух емоцій, що […]

Читать дальше

Сестри лежали в палаті — але все ще тримали образу один на одного. На щастя, їх мудра мама знала, як врятувати ситуацію!

Світлана Іванівна була щаслива в шлюбі. Уже двадцять років, як вони з Миколою об’єднали свої долі. Будинок звели, дочок Олену та Лілю виховали. Дівчата ніколи не бачили, щоб батьки між собою сварилися. Може, коли і що було — так жодного разу на їхніх очах. «Ось мені б такого чоловіка, як ти, тато», — не раз […]

Читать дальше

Перечитуючи їх в сусідній кімнаті, Юля не плакала — вона ридала в голос … -Тримай, — мама простягнула дочці з десяток листів.

Коли Тарас йшов в армію, Юля обіцяла вірно чекати. І стримала обіцянку — вона писала коханому листи в армію з палкими зізнаннями в коханні, розписувала їх квіточками, сердечками, а в кінці листа поряд зі словом «цілую» залишала відбиток губ. Вона і справді безмежно любила — так, як тільки можна щиро любити людину, а коли його […]

Читать дальше