Папу я не бачила все своє життя. Маму він покинув ще до мого народження і більше не з’являвся, а ось осиротіла я, коли мені було трохи більше 18. Коли я була маленькою, моя тітка Маша нам допомагала: то за мною дивиться, то щось смачненьке привезе, то грошима мамі допоможе, і в школу вона мені допомогла […]
Читать дальше
Мій рідний брат Юра майже рік зустрічався з однією дівчиною. Звали її Леся, я з нею вже добре познайомилася. Вона така гарна, все про сучасну моду знає, має досить-таки хороший смак, відмінно одягається. З Лесею мені було дуже цікаво. Вона завжди багато говорила на різні теми, ми з нею ходили в кафе, вона знала де […]
Читать дальше
— Чому ваза стоїть тут? — здивовано запитала Лариса у чоловіка. Той знизав плечима. — Напевно, ти перед від’їздом її сюди поставила. — Ні, я не могла це зробити. — Лара кинула впертий погляд в бік чоловіка. — І взагалі, тобі не здається, що тут аж надто чисто? Нас не було цілий місяць! — Домовик […]
Читать дальше
Чоловік мій пішов з життя після автомобільної катастрофи. Ми з ним були дуже щасливі. Прожили разом 7 років. Донечці нашій виповнилося тоді 5, а вона до цих пір пам’ятає те, як ми залишилися без даху над головою. Адже ми з чоловіком жили у свекрухи. А у неї була простора 3-кімнатна квартира. І як я думала, […]
Читать дальше
Мирослав був чудовим чоловіком, поки не захотів дивитися по сторонах. Одружилися ми відразу після закінчення університету. Пішли працювати на завод: я бухгалтером, а чоловік інженером туди ж. Через три роки ми взяли в кредит квартиру; її ми брали відразу велику, щоб було місце і нам і нашим дітям. Потім я народила доньку. Після декрету дочка […]
Читать дальше
— Тітка Олена, допоможіть мені, будь ласка, з математикою, — тихо попросив Андрій, з надією дивлячись на подругу батька. — У мене завтра контрольна, а тато до вечора на роботі буде. — Мені ніколи, — не відриваючись від ноутбука, відповіла дівчина. — У мене весілля через два тижні, а ще багато чого не готово. Ти […]
Читать дальше
Свою матір Єва не пам’ятала. Вона померла під час пологів. Батько Іван залишився один з маленькою донькою, адже нікого з рідних у них не було. Дещо — хто радив віддати дівчинку в притулок, але Іван і слухати про таке не хотів: Єва — єдина рідна кровинка. Кожен день заходила до них їхня сусідка Марія, вдова, […]
Читать дальше
Микола Бойко жив у мирі та злагоді зі своєю дружиною Галиною цілих 20 років. За всі роки їхнього спільного життя він не мав звички дарувати їй подарунки. З Галею вони одружилися швидко, через місяць зустрічей. Та й побачення були швидкими і без подарунків. Кілька разів сходили в клуб на танці. Микола наважився поцілувати її лише […]
Читать дальше
Я потрапила в притулок, а моя п’ятимісячна сестра — в будинок малятка. Поки через місяць за нами не приїхала вона — єдина родичка, яка через суд домоглася права опіки над нами обома. Це була двоюрідна сестра вітчима. 20-річна дівчина, студентка, забрала нас і відвезла в місто, в якому вчилася; так ми опинилися у Львові. Вона […]
Читать дальше
— Що ж ви весь час галасуйте! — на порозі стояла сердита сусідка і не тільки словом, а й усім своїм виглядом вимагала припинити це «неподобство». Розгублений Микола зі скуйовдженим волоссям, просто дивився на Оксану. — Гей, ви мене чуєте? Я приходжу додому і починається: шум, гам, я господареві вашому подзвоню на рахунок вас, неможливо […]
Читать дальше