Моїй сестрі було дуже складно в цьому житті. Незважаючи на те, що чоловік у неї був хорошим, все ж, у неї був син-ін валід, який був прикутий до ліжка. Сестра за ним доглядала, і не могла дивитися вже на те, як її син страждає. Була у них в селі вiдьMа, яка була дуже 3лий, але все одно вона лікувала жителів, брала за це дуже дороrо. Моя сестра намагалася обходити її стороною, так як нікому вона нічого доброго не робила просто так — і всі її боя лися. І ось, одного вечора, прийшла вiдьMа до моєї сестри — і не одна, а зі своєю онукою: дочка залишила її і поїхала в місто з якимось kоханцем. Вiдьму чоловік кинув давно, тому єдиною радістю була її внучка.
Відразу ж пішла в дитячу, в якій лежав син-ін валід. Моя сестра злякалася, і не знала, що можна очікувати від старої. Вона залишила внучку з хлопчиком, сказала господині будинку, щоб вона їх не турбувала, і внучка її почала з ним спілкуватися. ВiдьMа наказала закип’ятити воду, потім приготувала якийсь напій і дала хлопчикові, той заснув. І вона пішла, сказала, що скоро повернеться. Мати не знала, що робити. Вона розповіла нашій мамі, що приходила вiдьMа; мама заспокоїла її, сказала, що онукові вже бол яче не буде і гірше точно не стане.
І ось, вiдьMа повернулася, стала поїти хлопчика якимось зіллям, вся спина і ноги хлопчика були в пластирах. Хлопчик кричав від бол ю, плакав, вiдьMа сказала, що скоро він піднімається на ноги. Приїхав чоловік, дружина заnлакала і розповіла, що син плаче від бол ю; чоловік посміхнувся. Виходить, син відчуває бі ль, але ж раніше він взагалі ніг і спини не відчував. Коли хлопчик почав потихеньку ходити, сестра сказала вiдьMі, що у них немає стільки грошей, щоб вони змогли віддячити їй. ВiдьMа сказала, що їй гроші не потрібні, просто її внучка полюбить хлопчика, і їм не потрібно їм заважати: адже вони будуть дуже щасливі.
