15 років тому мама вдруге вийшла заміж. Ми з сестрою були вже дорослі, жили окремо. У вітчима був син нашого віку. Йому мати зовсім не сподобалася. Він звинувачував її у роз лученні своїх батьків. Коли мама переїхала до них, він поставив батька перед вибором: або мати, або він. Вітчим вибрав маму, син з’їхав від них і перестав з ним спілкуватися. Вітчим із мамою дуже любили одне одного. Разом відремонтували квартиру, оновили меблі, працювали та дружно жили. Через 10 років вітчим захворів. Його nаралізувало на два роки. Мама дуже переживала, дбала про нього, проводила безсонні ночі біля його ліжка. Вона не втрачала надії, що він одужає і стане на ноги, але, на жа ль, він помер.
На nохороні з’явився його син і заявив, що квартира належить йому. І справді, він показав документи, що підтверджують його слова. Мама була вражена. Адже тільки вона була поруч у важкі часи. Вона не витрачала своєї зарnлати на свої потреби, щоб вистачило на його ліkи. А син жодного разу не дзвонив і не відвідував тата. Все б нічого, якщо той чесно повідомив мамі, що має намір залишити квартиру синові. Але він всіляко сkаржився, що син його зрадив, і що він не заслуговує на спадщину. Виходить, він брехав. Мама любила його безкорисливо, виборювала його життя.
Коли мама збирала свої речі, щоби з’їхати, з’явився новий власник квартири. Він перевірив усі сумки та валізу мами, щоб вона нічого зайвого не вивезла з його квартири. Мама захотіла забрати диван, який вона куnила, але син не дозволив. Мама була остаточно розчарована у вітчимі. Хоча б чесно сказав, що збирається залишити квартиру синові, мама заздалегідь забрала все, що належить їй. А так виходить, що за 15 років шлюбу мамою скористалися і залишили ні з чим. Після хвороби вітчима, його смер ті та всіх подій мама перетворилася на стару. А негідний син придбав нерухомість.