Сашко стояв біля кухонних дверей і слухав розмову мами та бабусі. Вони говорили дуже тихо і до Сашка доходили лише уривки фраз «гроші, oпepaцiю, лікування дуже важко, треба терміново щось робити». Коли бабуся пішла, Сашко вирішували заговорити з мамою про oпepaцiю. -Мамо, з тобою щось погане трапилося? Чому ви з бабусею так тихо говорили про щось? -А Ти навіщо підслуховував? Нічого не трапилося, просто поговорили із бабусею про життя. -А Чому про гроші? -Я одна працюю, доводиться тяжко з грошима. Бабуся тільки на пенсію живе, тато аліменти не платить. Ну нічого, синку, у нас все буде гаразд. Сашко не до кінця повірив словам матері. Вона нічого не сказала про oпepaцiю, хоч обговорювала це з бабусею. Значить, хвороба дуже страшна. Сашко знав одно-потрібні гроші. Хлопчик пішов у кімнату і почав усе оглядати, що можна було б продати. Погляд зупинився на комп’ютері, який бабуся та мама подарували йому рік тому на десятиліття.
Старшокласники допомогли скласти оголошення, і Сашко виставив комп’ютер на продаж. У цей момент Свєта із сином шукали комп’ютер. Синець закричав, коли побачив хороший комп’ютер за відносно низьку ціну. -Мамо, давай його купимо, поки інші не забрали! Світлана напружила таку пропозицію. Ціна була дуже занижена. Наприкінці оголошення було підписано: «Тільки купіть його терміново, мамі гроші на oпepaцiю потрібні. Я боюсь за неї». Мабуть, писала дитина. Світлана зателефонувала за номером телефону: -Ви ще продаєте комп’ютер? -Так. Ви бажаєте його забрати? Приходьте цього на цю адресу, тільки встигніть до 5, поки мама не повернулася. Світлана швидко зібрала речі і вирушила за вказаною адресою. Двері йому відчинив маленький хлопчик. Він почав розповідати про характеристики комп’ютера і наприкінці глянув на Світлану: -Ви його купите?
Світлані було так шкода хлопчика, але вона хотіла дізнатися історію його мами. У чому річ, яка хвороба та як можна допомогти? Хлопчик мабуть погано розбивався в цінах, адже йому можуть потрапити шахраї. -У мене пару тисяч не вистачає, я зараз вийду надвір, швидко візьму гроші і повернуся, добре? -Домовилися. Насправді Світлана стала чекати маму Сашка. Нарешті вона прийшла і Світлана розповіла історію з комп’ютером. -Ах, ні ж. Сашко все нафантазував собі. Я й уявити не могла, що до такої серйозної справи дійде. oпepaцiю мені потрібно зробити легку по жіночій частині. А щодо грошей, то їх завжди не вистачає. -Краще поясніть ситуацію синові. Діти ж усі розуміють. Жінки попрощалися одна з одною. Коли відчинилися двері, Сашко стояв у коридорі. Але то була мама. Вона підійшла до сина і міцно обняла його. -Все добре, Сашенька. Я не хворію, тільки більше нічого подібного не роби. Мій захисник.