Почати б я хотіла цю історію з того моменту, коли старенька бабуся була змушена записатися на фітнес – оскільки лікар прописав. Звичайно, вона вибрала найближчий по локації, який був за кілька хвилин від її будинку. Зайшла вона в приймальню, дізналася ціни і умови у адміністратора, але їй це було не по кишені. Адже пенсії і так ледь хапала на всі ліки. Готуючись виходити, погляд її впав на фото в гідній рамці, що висить за спиною адміністратора. Її погляд довго розглядав обличчя юнака, який був на ній зображений. — А хто це? — Запитала вона співробітницю. — Це наш директор і власник фітнес клубу – Анатолій Сергійович.
Когось до болю він нагадував їй, але бабуся не відразу здогадалася. Виходячи з фітнес-залу, раптом її осяяло: але цей юнак — вилита копія її дочки. І спогади хлинули до неї. Ростила вона свою дочку сама, бо рано втра тила чоловіка. Дочка в 18 років зробила їй сюрприз, сказавши, що вагітна. Дізнавшись про термін вагітності, зрозуміла, що позбутися плоду було вже пізно. Але бабуся наполягла на тому, щоб дочка в пологовому будинку написала відмовну. Обґрунтувавши тим, що їй нічим забезпечувати їх, і що дітей треба народжувати, тільки озаміжньою! Дочка не зважилася перечити мамі, так і зробила.
Після чого малюк потрапив в будинок малюка, а дочка її почала вести розrульний спосіб життя. Цілодобово не з’являлася вдома. І в один з таких днів їй прийшла звістка, що дочку знайшли під мостом, і що вря тувати її не змогли. Змирилася з цим бабка, а через кілька місяців їй самій запропонували уси новити онука. Але їй не хотілося, щоб щось або хтось нагадував їй про прожите. Так і жила вона одна. Коли вона усвідомила, що власник її онук, вона повернулася і наполягла на зустрічі з ним. Він бабусю вислухав і взамін на всі її очікування-лише протягнув їй річний абонемент. Сказавши, що нічим більше допомогти не може. Чи правильно вчинив з нею онук?