Ми з сестрою живемо у квартирі, яка нам дісталася від батьків. Їх рано не стало, мені тоді тільки виповнилося вісімнадцять. Довелося навчитися самостійності та знайти роботу. Ми з сестрою одна одну завжди дуже підтримували, усе разом робили. Рік тому Настя вийшла заміж. Я думала, що вона після шлюбу переїде до чоловіка, як це належить.
Але вона не схотіла жити зі свекрухою, і вони з чоловіком оселилися зі мною. Нещодавно з’ясувалося, що Настя вагітна. Коли вона повідомила цю радісну новину, її чоловік почав активно натякати, що раз у них скоро буде дитина, то мені потрібно якнайшвидше звільнити місце. Мою кімнату вони хочуть переробити в дитячу. Він пропонує мені переїхати жити до бабусі та діда до села. Все б нічого, але з якого дива я повинна це робити?
У мене у місті робота, я не хочу нікуди переїжджати. До того ж квартира на половину мені належить, а він тут взагалі на пташиних правах. Хто він такий, щоб вирішувати таке? Найбільше напружує, що сестра вперто мовчить, ніби згодна з його міркуваннями. Я через це навіть трохи ображена на неї.