Мені мама розповіла цікаву історію свого першого кохання. Я просто була закохана на той момент в одного хлопця, хотіла разом з ним переїхати в інше місто. -А жити ви на що будете? -Ну мам, хіба це так важливо? Ми ж любимо одне одного. -От і я думала у твоєму віці, що крім кохання більше нічого не має значення, але це виявилося не так. І тут мама розповіла про Сергія. Вони разом навчалися у школі, почали зустрічатися. А після школи вирішили з’їхатися у кімнату в гуртожитку. Спочатку було дуже важко, не вистачало грошей навіть на їжу. Їм доводилося харчуватися локшиною швидкого приготування, і так посадили свої шлунки. Але мама та Сергій були впевнені, що важкі часи швидко пройдуть.
Вдень вони навчалися в університеті, а ввечері Сергій десь підробляв офіціантом, а мама робила конспекти та контрольні за гроші. Сергій став підвищувати голос на маму, йому набридали вічні злидні. Але мама економила, як могла, сама недоїдала. Перед Новим роком мама вирішила купити собі нову блузу до свята . Їй уже набридло цілий рік ходити в тому самому, все ж заслужила хоч раз на рік себе трохи порадувати.
Її хлопець Сергій як дізнався, що мама гроші витратила, то став з нею скандалити настільки, що ще трохи і він підняв би на неї руку. І все через якусь блузку. Мама вирішила, що Сергійко більше не вартий того, щоб жити з ним, постійно підтримувати, переживати та голодувати. Мама зробила правильний вибір, через рік зустріла мого батька. І я рада, що Сергій залишився просто спогадом маминої молодості. Але її історія змусила мене почекати з переїздом із моїм хлопцем: нехай спочатку сам влаштується, а потім мене кличе.