Моїй матері 65 років, але нещодавно вона здивувала мене новиною, що збирається вийти заміж за своє шкільне кохання. Мені соромно за неї.

Моя мама завжди була для мене оплотом стабільності та тепла. Тому, коли вона оголосила, що збирається вийти заміж за своє шкільне кохання, у свої 65 років, я відчув суміш здивування, недовіри і, на свій сором, засудження. Усі ці роки мій батько віддавав себе сім’ї, щоб забезпечити нам безтурботне життя. Як мама могла так вчинити? – Мамо, як ти могла? — спитав я, не взмозі приховати розчарування. — Тато жертвував усім заради нас, а ти… – Я знаю, – перервала мене мама м’яким, але впевненим голосом. — Твій батько чудова людина, і я ніколи не перестану бути йому вдячною за ці роки.

Але любов і щастя не завжди вимірюються одним і тим самим мірилом. Її слова змусили мене замислитись. Все життя я бачив маму поруч з татом, як само собою зрозуміле. Але тепер, уперше в житті, я поставив питання про те, чого насправді хоче моя мама? — Ти справді щаслива через це рішення? — спитав я, намагаючись зрозуміти її. — Так, мій любий, — усміхнулася вона. — Я ніколи не хотіла завдавати болю твоєму батькові. Але я також маю думати про себе. Можливість пережити старість з кимось, кого я любила все життя, здається мені дивом.

Слухаючи її, я зрозумів, що мама не шукала способу уникнути відповідальності або зрадити батькові. Вона просто хотіла знайти своє щастя, хай навіть і наприкінці життя. Це змусило мене переосмислити свої уявлення про кохання та шлюб. — Мамо, я хочу, щоб ти була щаслива, — сказав я нарешті, відчуваючи, як у мене на очах навертаються сльози. — Вибач мені за те, що сумнівався в тобі. — Немає причин вибачення, — відповіла мама, обіймаючи мене. — Важливо лише, щоб усі ми знайшли своє щастя, незалежно від віку. Ця розмова назавжди змінила моє бачення життя. Я зрозумів, що справжнє щастя полягає в праві кожної людини слідувати своєму серцю, навіть якщо це суперечить очікуванням оточуючих.

FacebookРесурс

Leave a Comment