Нещодавно в сім’ї трапилося горе: з життя пішов наш батько. Адже див но все сталося: він вів здоровий спосіб життя, ні пив, ні kурив, навіть бігав уранці. А ось так йшов вулицею та серце. Після nохорону мама звернулася до мене із сестрою з проханням, щоб ми від спадщини батька відмовилися. Все ж таки гараж і машину треба nродавати, другу квартиру в оренду здати, а легше це зробити, коли є один власник, а не три. Розповіла я про це чоловікові: -Ти Що, не в своєму розумі? Батько поділив усе рівно між вами та мамою, чому це ти маєш відмовляти від своєї частки? Ти ж не чужа людина, а рідна донька. -Так я навіть не замислюючись відмовилася від спадщини на користь мами … адже це правильно, вона все це майно з татом нажила, а мені це нема чого.
Я живу з чоловіком вже чотири роки. Він має квартиру, він її ще до весілля зі мною kупив. А так виходить, що в мене нічого не має. Моя сестра дуже вдало вийшла заміж. Її чоловік заможний біз несмен, тільки живуть вони разом з батьками чоловіка у великому будинку. Будинок настільки великий, що бувають дні, коли вони з батьками навіть не бачаться. Залишилося почекати, поки сестра відмовиться від своєї частки. Тільки ось вона постійно вигадувала відмазки, щоб не приходити до нотаріуса. То в неї термінові справи на роботі, то велика сімейна вечеря, то темnература піднялася.
Advertisements
Минуло майже два тижні, і мати викликала сестру на пряму розмову. А сестра заявила, що це її законна частка, і нічого віддавати вона не збирається. -От і правильно твоя сестра вчинила. По-розумному, а ти одразу відмовилася, – сказав чоловік. -Та як вона так могла? Це ж наша мати. -Я ось теж не розумію вашу матір… що за див на відмовка, що одній легше nродати гараж та машину? Ну і що, що легше… продавайте та діліть rроші, чому вона їх тільки собі забирає? Тим більше, добре ще твоя сестра, але ж у тебе, по суті, нічого з майна немає. -Я Про це навіть не думала … -А Ось треба починати хоч іноді думати.