Мені шістдесят два роки, деякі обставини змусили мене жити на дачі. За вмовляннями свого сина, кілька років тому я продала нашу квартиру, щоб забезпечити йому переїзд за кордон. Він пообіцяв незабаром купити приватний будинок, надалі не дотримав слова.Згодом я звикла до життя на дачі, де були всі зручності. Серед сусідів я знайшла для себе близьку до душі людину – Ольгу. Вона жила зі своїм чоловіком. Усю землю на дачі вони засадили плідними рослинами та овочами. Більшість урожаю приносила їм основний дохід. Нещодавно Ольга розповіла про нову сусідку, яка почала у неї купувати продукти по кілька штук на день. Я, як доброзичлива людина, взяла коробку цукерок, поїхала в гості до нової сусідки знайомитись.
З усмішкою мені відчинила двері молода дівчина на ім’я Юля. Подякувавши за подарунок, запросила мене увійти. Контакт із нею налаго дився з перших секунд. Наступного дня вже я чекала на неї в гості. Мені було зрозуміло, що дівчина вимушено залишила місто і переїхала в село; і я вирішила допомагати їй чим можу. Я приготувала для Юлі кілька великих сумок з необхідними продуктами. Щоб віддячити за подарунок, Юля запропонувала допомогти мені у садку. Мені було дуже цікаво дізнатися про її історію; я набралася сміливості і поставила цікаве питання.Виявляється, батьки виrнали її з дому, коли дізналися, що вона чекає на дитину. Хлопець, у свою чергу, заявив, що це не його дитина – і покинув їх. Юлі не було куди їхати,
але її підтримала одногрупниця і дозволила пожити у них на дачі. Мені дуже хотілося їй допомогти, адже вона залишилася зовсім одна з маленькою дитиною. Я запропонувала їй переїхати до мене — вона піде працювати, а я сидітиму з дитиною. Через три роки Юля зібрала потрібну суму на перший внесок для іпотеки. У нову квартиру ми переїхали разом.Ось уже десятий рік ми живемо разом. Якось мій син дізнався, що я переїхала до квартири, почав наполягати на продажі дачі. На цей раз я категорично відмовилася. Син учинив скандал, і з того часу ми більше не спілкувалися.Я розумію, що рано чи пізно мені доведеться залишити Юлю, але вона наполягає, щоб я залишилася з ними жити, сказавши, що вона прийняла мене як рідну матір.
