Напевно, якби хтось мені роз повів, я не повірила б, що рідна мати може так вчинити зі своєю рідною дитиною. Але давайте все розповім спочатку. Мої батьки р озійшлися одразу після мого нар одження. Жили вони у двокімнатній квартирі, на яку мали рівні права. Коли мова зайшла про роз лучення, батько погодився поступитись мамі квартиру, але з умовою, що її перепишуть на мене. Не знаю точно, через що вони роз лучилися, начебто просто не зійшлися характерами, після розл учення я практично не спілкувалася з батьком.
Незабаром мама знову вийшла заміж, вітчим почав жити з нами. Чесно скажу, стосунки з дядьком Віктором у нас із самого початку не склалися. Вітчим у мене був любителем випи ти і працювати не особливо любив. Коли не стало моєї бабусі по материнській лінії, виявилося, що і вона заповіла мені свій будинок у селі, ділянку та досить велику суму у банку. Я була рада такому спадку, адже тоді ми з хлопцем думали зіграти весілля, гроші були дуже доречними. Мати вважає, що я несправедливо обзавелася таким майном, мовляв, мені багато всього дісталося. Вона вимагає, щоб на гроші та майно від бабусі я їм з вітчимом купила нове житло, або переписала на них квартиру, де вони зараз живуть.
-Ми будемо спокійні, що ти на неї не претендуєш. Чесно скажу, я зовсім не очікувала, що буду мати таку роз мову зі своєю рідною матір’ю. Адже вона знає, що ми з Вадимом плануємо сім’ю, нам потрібні гроші та хоч якесь житло. Невже я винна в тому, що вона вийшла заміж за таку недолугу людину? Вітчим нічого у своєму житті не досяг, нещодавно знову втратив роботу і живе за мамин рахунок. Не хочеться псувати стосунки з рідною матір’ю, але, здається, ситуація мені не залишає іншого виходу. У всякому разі, відмовлятися від свого законного майна я не збираюся.
