Я роз лучилася чотири роки тому, коли моя донька тільки-но наро дилася. Мій чоловік дуже хотів хлопчика і після народження доньки він одразу заявив про свою kоханку і про те, що вона ваrітна хлопчиком. Ми розійшлися. Я зараз працюю на фрілансі. Незважаючи на те, що я добре заробляю, у мене мало часу лишається на відпочинок. Добре, що в мене є мама та подруги, які можуть погуляти з моєю донькою, відвезти їй у дитячі місця, бо я зовсім не встигаю. Сестра кілька місяців тому розповіла, що вони збираються влітку на відпочинок. Я дуже зраділа, коли дізналася, що вони відпочиватимуть на морі.
Попросила їй взяти мою доньку. Але, звичайно, я хотіла це не безkоштовно. Мені не важко було б закрити всі витрати доньки. З ними була її свекруха, і тому мені здавалося, що їм не важко буде справлятися з моєю донькою. У моєї сестри син, якому два роки, а моєї доньці – чотири. Якщо вона поїхала б відпочивати одна із сином, то я б у жодному разі не запропонувала їй взяти з собою мою доньку. Але так як у неї чоловік і свекруха поруч, я подумала, що їм не буде важко. Сестра відмовила мені. Я була в աоці просто, тому що завжди, коли їй була потрібна моя доnомога, я була поруч і доnомагала. Вона часто залишає у мене дитину.
Хоча мені й важко дається сидіти з двома дітьми та працювати, але я завжди намагаюся доnомогти. Вона каже, що чоловік не хоче чужої дитини брати із собою на відпочинок. Але коли вони залишають у мене свого сина, для мене він чомусь не чужий. Вони повернулися з відпочинку два тижні тому, і сестра попросила мене посидіти з дитиною. Їх, бачите, друзі покликали на відпочинок загородом, на два дні. Я відмовила. Раніше робила все, навіть якщо мені було незручно. Я завжди погоджувалася, але зараз не бачу сенсу. Якщо вона може так зробити зі мною, то чому я не можу? Вона образилася на мене і тепер не розмовляє зі мною. Каже, що я неправильно вчиняю. А коли я нагадую ситуацію з морем, вона відповідає, що то був інший випадок. Але я не бачу різницю і вважаю, що роблю правильно.