Мій дід завжди говорив: »Щоб ти не робив, вір у це». При цьому він проникливо дивився мені у вічі. Я не відразу зрозумів, що він мав на увазі, бо був тоді сопляком з молоком, що не обсохло на губах. Та й у дорослому житті до мене не одразу дійшло. Мені здавалося, що він має на увазі щось релігійне. Але ні. Я зрозумів значення внаслідок останніх подій. У мене чудова дружина. У нас Юлею справжнє kохання та щирі почуття. Вона дуже близька для мене людина. Ми ще на першому курсі зрозуміли, що створені один для одного.
Після університету побралися. За десять років ми жодного разу не сва рилися. Тільки от дитини зачати у нас ніяк не виходило. Тоді ми вимушено звернулися до ліkарів. Нам провели обстеження, сказали, що є деякі nроблеми, але їх можна вирішити, тому нам призначили курс ліkування. І за п’ять днів ми якось із дружиною обговорювали ситуацію. -Сподіваюся, що лікування доnоможе, — стурбовано видихнув.
-А ти не сподівайся, а вір! — Усміхнулася моя дружина. Коли я здивовано подивився на неї, вона посміхнулася. -Так, я серйозно! Вір у це! Ось я завжди вірила, що знайду хорошого чоловіка, а тепер тебе маю. Вірила, що мій проект почне приносити гроші, все так і вийшло! А ти вір разом зі мною, що у нас обов’язково буде малюк. І я вирішив наслідувати пораді дружини, зробив над собою зусилля. Почав переконувати себе, що незабаром у нас буде малюк. І за три тижні дружина порадувала мене позитивним тестом! Я був просто у нестямі від радості.