— Кір, тут у нас продукти знову закінчилися. Коли ви вже приїдете? Холодильник порожніє, — говорила мені свекруха по телефону. Все б нічого, але свекруха так щотижня говорить, а ми з чоловіком веземо продуктів не на тиждень, а на місяць. Ще недавно ми з чоловіком гостювали у неї у вихідні, а зараз з роботою не встигаємо. Пару років тому ми з чоловіком купили дачну ділянку, відремонтували, облаштували, щоб свекрусі з нашими хлопцями було комфортно там жити влітку. Ну не сидіти ж їм в задушливому місті 3 місяці? Там діти хоча б можуть побігати, поскакати. Так от, коли ми з ними залишалися, їжі вистачило на 2 тижні (на 5 осіб), а тут, вони втрьох. Ми возимо їм їжу в неділю, а в четвер дзвонить свекруха, мовляв, їм їсти нічого.Вона виправдовує це тим, що вона готує пироги, супи, котлети, все швидко йде в хід.
Ну, ми і думаємо, що можна це пережити. Головне-дітям весело, там вони навіть друзів встигли завести. Десь в середині липня ми з чоловіком вирішили запросити друзів на дачу – посмажити шашлики. Ясна річ, ми заздалегідь вирушили туди, в п’ятницю опівдні, щоб ввечері, до приїзду друзів, все було готово. Купивши м’ясо, вина для дорослих і соків для дітей, ми поїхали до свекрухи з дітками. Поки я маринувала м’ясо, свекруха накривала на стіл-діти збиралися обідати. І ось, бачу, вона кладе на стіл 5 тарілок з супом. Я їй кажу: — А ми їсти зараз не будемо, спасибі. У нас немає апетиту після дороги. Свекруха лише посміхнулася, і покликала дітей за стіл. І, о, здивування! До столу прибігли не тільки мої 2 шибеника, а ще 3 хлопців від 4 до 8 років (моїм по 5 і 8).
— Це сусідські хлопчаки, — представила свекруха, — давайте, доїдайте супи, я вам ще пиріг спекла – пальчики оближеш, Сережка (до сусідського хлопчика), чого це ти без хліба їси? У нас тут масло є, ось. Щоб нічого на столі не залишилося! Виявилося, ці хлопці теж приїхали на літо до бабусі. Вони обідають і вечеряють з нами, а іноді і снідають. Свекруха їх годує, як своїх. Каже, мовляв, у їхніх батьків машини немає, вони багато їжі з собою не можуть привезти, та й бабусі важко в магазин ходити, там такі ціни ще… бережися. Ні, ну, вони навіть на шашлики налетіли раніше наших друзів. У перших рядах з виделками сиділи. Ну, не знаю… Я все розумію, але, якщо моїй свекрусі, не дай Бог, нічого буде їсти, сусідка точно так щедро не нагодує. До того ж, ми ж самі на це заробляємо, так чому ми повинні годувати чужих дітей?