Моє життя не було якимось прикметним. У школі я була старанною ученицею, більше зосередженою на навчанні, ніж на хлопцях, і вони теж не звертали на мене особливої уваги, мабуть тому, що я була високою і худою. Несподівано для всіх я першою з однокласниць вийшла заміж за Остапа – чоловіка, який був старший за мене на 6 років і працював інженером. Остап побачив у мені щось особливе, чого йому не вистачало в інших жінках. Незважаючи на те, що я не відчувала до нього кохання, я погодилася на шлюб після довгих умовлянь мами. Мати Остапа теж була задоволена мною, вважаючи ідеальною невісткою, особливо в порівнянні з традиційнішими красивими жінками, які, на її думку, не підходили для сімейного життя.
Після весілля ми з Остапом переїхали до квартири, що дісталася у спадок від його покійної бабусі. Я скрупульозно господарювала, заслуговуючи на похвалу свекрухи. Однак усе погіршувалося, коли я почала працювати. Мої стосунки з Остапом стали згасати, і я почувала себе все більш нещасною , особливо після того, як підслухала розмову між Остапом та його другом Богданом: чоловік критикував мене. Приблизно в цей час я завагітніла, але реакція Остапа на цю новину була неупередженою. Мої підозри про його невірність підтвердилися, коли я знайшла в його речах довге руде волосся. Я вважала за краще зберігати мовчання, несучи тягар своїх підозр і печалі на самоті. Моє життя прийняло новий оборот, коли я отримала листа від молодої жінки, яка працювала на одній фабриці з Остапом. Вона була вагітна його дитиною –
і була кинута ним після цієї новини. Співчуючи її біді, я вирішила допомогти. Я зняла для неї квартиру і забезпечила всім необхідним її та дитину. Ми народили приблизно в один і той самий час. У неї народилася дівчинка, а в мене – син. Однак незабаром дівчина відмовилася від дитини, і мені довелося ухвалити доленосне рішення. Я вирішила виховувати її доньку як рідну. Усі мої родичі до одного не схвалили це рішення, і лише Богдан, друг Остапа, підтримав мене. Він забрав мене та дітей із лікарні до квартири, яку я винаймала для молодої матері. У той момент я зрозуміла, що іноді найнесподіваніші рішення призводять до найглибших змін у житті.