У мене по-справжньому багатодітна родина. Ми з дружиною живемо у великому заміському будинку, тож вирішили, що скільки бог дітей відправить, стільки й наро джуватимемо. В обох здоров’я міцне, тож і діти у нас виросли міцними. Тим більше в селі завжди робота знайдеться, всі доньки у мене чудово справляються з господарством. Але ось у тому й біда була, що в мене було 8 дочок. Скільки б я не молився і не благав бога відправити мені сина, нічого не виходило. Ми вже бо ялися з дружиною ходити на УЗД, щоб дізнатися стать дитини.
Все одно щоразу нам повідомляли, що буде дівчинка. Я своїх дочок красунь дуже люблю. Але все ж таки мрія кожного чоловіка – це син. І ось моя дружина завагітніла у 9 раз. Ми ходили до ліkарні тільки, щоб перевіряти, чи все нормально з дитиною, але попросили ліkаря не повідомляти її стать. Все одно було зрозуміло. Єдине, що нам сказав ліkар-у нас буде двійня. Я вже вирішив побити рекорд-батько 10 дочок. І ось настали пологи. При кожних пологах я поряд зі своєю дружиною. Розумію, як їй важко та нестерпно у ці моменти, тому намагаюся її підтримувати.
Ліkар – акушер уже давно нас знає, чи не щороку чекає саме на нашу родину на пологи. І ось відповідальний момент, дружина наро дила одного близнюка-дівчинка. Нічого дивного. А потім ліkар мені повідомляє, що десята дитина у нас хлопчик. Хлопчик! Аж не віриться, але так, другий близнюк виявився хлопчиком. Я вперше так розплакався від щастя, швидше за дружину взяв на руки свого сина. Мій перший син, дружина здійснила мою 15-річну мрію, я нарешті побачив свого сина. Тож дива теж бувають.