Шпилька століттями використовувалася для приколювання одягу. Його винайшли високорозвинені та освічені шумери, що жили в IV – III століттях до нашої ери. Існує повір’я, що шпилька також використовувалася для самооборони та духовної безпеки. У якийсь момент історії шпилька стала потужним талісманом від злих думок та поглядів. Сьогодні ця річ використовується від пристріту у багатьох віруваннях та традиціях. — Кажуть, що шпилька захищає нас від зла, — сказала бабуся онукові. — Щоправда, бабусю? І як це працює? — спитав онук.
— Бачиш, коли хтось має до нас погані наміри, вони можуть наврочити нас, а шпилька забере негативну енергію собі, — пояснила бабуся. — Я теж хочу захистити себе від пристріту, — сказав онук. — Тоді дозволь мені показати тобі , як це зробити. Бабуся взяла нову шпильку і закип’ятила склянку води . Вона відчинила шпильку і кинула її в киплячу воду. Потім прошепотіла: Як гаряча вода стане холодною, так і гнів ворога відійде від мене. — Бабуся, що тепер? — спитав онук.
— Склянку з водою треба залишити на підвіконні до ранку, а вранці воду вилити на землю і залишити шпильку як оберіг, — пишаючись роботою, бабусю. Онук проводив ритуал разом із бабусею, і в них обох були свої шпильки, щоб захистити їх від пристріту. Через рік повторили ритуал із новими шпильками, і ефект протримався ще рік. — Важливо захистити себе від поганих думок і поглядів, і шпилька — простий, але ефективний спосіб зробити це, — сказала тоді бабуся, — і завжди пам’ятай, безвихідних ситуацій не буває, і завжди можна знайти рішення для будь-якої проблеми.