Іноді мені соромно, що передчасно роблю висновки і не намагаюся з’ясовувати ситуацію, щоб потім не траплялися конфузи. Нещодавно зі мною трапилася ситуація, про яку мені соромно навіть розповідати, але я таки розповім. Я хлопець не безглуздий, але іноді можу створити величезну дурість. Коли я був у магазині біля будинку, розглядав собі мобільники, то ненароком побачив батька з якоюсь дівчиною.
Дівчина була струнка, гарна, руденька, висока. Дівчина років двадцяти, чи може трохи більше. Весело щось розповідала татові, а той усміхався. Мене це розлютило, але я не наважився підійти до них. Але гадаю, краще було б, якби я підійшов і все дізнався. Я пішов додому, але місця собі не знаходив. Завжди думав, що зрада не стосуватиметься моєї сім’ї, але, як на той момент здавалося мені, і в нашій сім’ї є проблеми.
Може, я не помічав? Мамі я нічого не сказав; думав, якщо дізнається — почне плакати, сумувати, і вони розлучаться, але це мене мучило. Іноді, коли сильно замислювався, сам собі казав: а що, коли ця дівчина наша родичка, але я сам собі не вірив; я ж на власні очі бачив їх, і він точно з родичкою так би не гуляв. Через кілька днів я зустрів їх удвох біля офісу тата.
Вони домовилися телефоном, щоб зустрітися саме в цьому місці. Він дав їй гроші. «Як мій тато, який розуміється на людях, не бачить, що їй тільки від дорослого чоловіка гроші потрібні» — в умі твердив я. Прийшов додому і, не стримавши все це в собі, висловився мамі і сильно її образив, тому що вона і так була дуже засмучена; і плюс, ще я з цією новиною.
Їй стало погано; коли її відвезли до лікарні, тато розповів, що це його донька, а не коханка, і що мама про неї знає та все адекватно прийняла. Мені в той момент стало так соромно, що я пообіцяв сам собі: після цього на гарячу голову більше ніколи нічого не говоритиму і робитиму. Я вибачився перед ними і познайомився із сестрою, Аліною.