Тоня прийшла на могилку чоловіка, трохи прибрала, прополола бур’ян. – Ось, Юра, прийшла я, – тихо говорила Тоня. – Я собі гарну діляночку прикупила, поряд з тобою. Жінка розмовляла з чоловіком, ніби він досі поряд.
Антоніна відчинила стару шафу і дістала сорочку. – Тоня, ти що, не роздала Юрині речі? – запитала сусідка Галя. – Щось роздала, а от цю сорочку шкода. Юрко її хотів на мій ювілей надіти. Не дотягнув півроку… – сказала Антоніна і заплакала. – Ну, не можна так, Тоня. Треба далі жити. Що ж ти себе … Read more