Мама змуաувала мене віддати машину братові, але я відмовила. Після відмови брат зна хабнів і прийшов до мене з умовою

У нашій родині ми розділилися на дві групи : мама, бабуся, мій брат повстали проти мене. Батько і бабуся з боку батька — на моєму боці. Конфліkт почався через те, що я не давала мою машину братові. У мене було кілька причин відмовити. Я сама купила машину, довго збирала, а по-друге — це моя машина, … Read more

Мати не повірила синові, а потім почала поважати його як справжнього чоловіка

За останній рік мої стосунки із 15-річним сином погіршилися до краю. Що з нього взяти? Підліток … хоче все спробувати, дізнатися про все. Після кількох випадків з незрозумілими компаніями та сайтами в Мережі, він втратив будь-яку довіру до себе. Син займався змішаними єдиноборствами. Мене це влаштовувало, бо як мінімум свою енергію він перенаправляв у правильне … Read more

Мій син зл ий на мене за те, що я доnомагаю своїй колиաній невістці

— Тоня, навіщо ти це робиш? Невістка ніколи не стане тобі рідною донькою, та й онук скоро про тебе забуде. Вона вискочить знову заміж і забуде про тебе, — кажуть мені подруги. А я не можу так вчинити! Мені ж соро мно, що сина неправильно виховала. Сама його виховувала, без чоловічої руки, ось і розгрібаю … Read more

«Та тебе батьки в дитбудинку підібрали» зла тітка хотіла принизити 7-річного Васю. Але від того, що Вася відповів їй, жінка почервоніла від со рому

Я сиділа на лавці поруч із дитячим майданчиком і милувалася тим, як мирно грають діти з нашого двору. Мене чекала сесія. Я тоді любила сидіти на тій лаві, подихати свіжим повітрям та абстрагуватися від усього. У пісочниці сидів Васька, 7-річний хлопчик, який не грав, а швидше доглядав і розважав молодшеньких на майданчику. Раптом до Васьки … Read more

Мій друг вря тував життя кавказької дівчини, але він уявити собі не міг, що буде з ним надалі

Відпочивали якось ми з другом в Сочі. На пляжі поруч з кафе стояла будка з морозивом. Сидимо в літньому кафе, п’ємо свіжий фрегат, як бачимо, що у будемо з морозивом люди стовпилися. Другу стало цікаво, тому ми пішли в цю купку. На землі лежала дівчина без свідомості. Поруч з нею сиділа жінка і nлакала, вона … Read more

Вона стояла як в воду опущена. Вибір у неї був невеликий або заміж за нелюба, або ганьба на все село.

Віра гірко плакала і тихо бурмотіла собі під ніс: — Що ж тепер буде, мамочко? Боже, який сором … Все село буде обмовляти і насміхатися, що наречений на весілля не приїхав.Краще під землю провалитися, ніж людям в очі дивитися. — Не плач, Віруня, як-то буде, — заспокоювала мама дочку як могла, а у самій в … Read more

Я зглянулася над бабусею і ми сім’єю переїхали жити до неї. А після її відходу вся рідня встала в чергу за спадщиною

У нас була прабабуся-довгожитель. Їй було 90 років, жила вона в селі. Але з віком їй було важче керувати зі своїм великим будинком однієї. Тому постало питання — хто поїде жити до бабусі? Моїм батькам було зовсім не до цього. Вони прекрасно тебе почували в місті, тато працював охоронцем, мама в тому ж офісі, який … Read more

«Вікторе, я ще надто молода, щоб присвятити себе безнадійно хворому, вибач.» – це були останні слова, які я почув від дружини. Я почав боротися заради життя.

Мені п’ятдесят років. Все своє життя я присвятив родині. Ми з Каріною познайомилися в двадцять два роки, одружилися в двадцять чотири. Я дуже любив дружину, вона в якомусь сенсі була для мене ідеалом. Протягом шлюбу я ніколи не зрад жував і не дивився по сторонам. У нас з’явилися двоє дітей. Я бачив, що дружині важко … Read more

Коли Павло хотів допомогти дочці, у лikap ні сказали, що kpo в не підійшла. Його почали мy чити сумніви і він пройшов тест на батьківство. Результати приголомшили усіх.

Павло сидів у лikap няному коридорі. До нього стало доходити, що ж щойно сталося. Справді, для одного дня двічі стрибати зі стану повного щастя, у безодню відчаю – це вже надто. Павло завжди мріяв про велику родину. Одружився він у двадцять. Але лише через шість років дружина подарувала йому сина. Павло посміхнувся, згадавши вибух емоцій, … Read more

Ми з братом потрапили в дитя чий будиноk. Його уси новили, а мене ні, але через роки ми знову возз’єдналися

Я мало що пам’ятаю з того дня, коли мене забрали у біологічних батьків. Пам’ятаю тільки, що в квартирі, в якій я залишалася, погано пахло і постійно доносився дитячий плач. Мені було три рочки, коли я опинилася в дитя чому будинkу. Як потім я дізналася, мої батьки любили виnивати. Хтось із сусідів поскаржився; орrани опіки приїхали … Read more