Тєтаня наpoдила свою доньку абияк. Після важких ոологів її повідомили, що більше зможе мати дітей. Чоловік, як почув новину, відразу охолонув до дружини. Так минув рік, а потім з’ясувалося, що у чоловіка мало того, що роман на стороні, то ще так дитина скоро з’явиться. Відразу двійня, чоловік мріяв про дітей і покинув Таню з маленькою Еммою на руках. Довелося Тані самій виховувати доньку. Поки була маленькою, Емма ходила на всілякі гуртки: малювання, танці, музика, англійська. Емма була постійно зайнята, а Таня все думала: ким стане донька, коли виросте, адже вона така допитлива. Таня бачила, як у Еммі проявляється материнський інстинкт. Вона дуже любила ляльок, мала величезну колекцію. Дівчинка розсаджувала ляльок у велике коло і влаштовувала чаювання. Таня все натішитися не могла такій картині.
У школі вона сама організовувала низку заходів: добре ладнає з дітьми, тож точно виросте чудова мама з Емми, — продовжувала думати Таня. Нарешті Емма знайшла собі хлопця. Щоправда, був він трохи дивним. Худенький, з довгим волоссям, завжди думки десь літають. Він те й робив з Еммою, що просто слухали музику та ходили на концерти. Емма грала на гітарі, а хлопець знайшов у собі талант співати. Незабаром пара створила свій концерт у клубі, де мали великий успіх. Таких замовлень ставало дедалі більше. Життя Еми з її хлопцем йшло безтурботно. Тільки Таня все переживала, адже роки йдуть. Так хочеться побачити своїх рідних онуків. Вона почала розпитування з дочки: -Еммочка, тобі вже 28, час так швидкоплинний. А я не вінчаю, я онуків понянчити хочу. Коли ви вже збираєтесь наpoджувати?
-Мамо, ти хочеш, щоб я як тітка Люда була? А донька сестри Люда була на пару років старша за Емму. Наpoджувала одразу 4 дітей, ось і сидить цілими днями вдома, варить борщ, прибирає вдома, тільки й встигає, щоби погладити все. -Ну Навіщо ж як Люда. Хоча б одну дитинку наpoдите вже? -Мамо, ми чайлдфрі. Тільки сприйми цю новину спокійно. -Що це таке? Хвороба якась? -Це означає, що ми не хочемо дитину. Ніколи. Хоча все може зміниться. А якщо ні і тобі треба з кимось няньчиться, то ми візьмемо з дитячого будинку. -Ну так хочеться свою, кровинушку, Еммочка задумайтеся над цим. Почулися гудки. Звичайне явище, Емма завжди переживає, коли йдеться про дітей. Вона все ніяк не могла розповісти матері правду. Але, поки вона з молодим хлопцем, може й не хочеться дитини. Може, з віком усе зміниться, і Таня ще зрозуміє своїх онуків.
