Антон завжди був особливо чутливий до пилу, на що часто скаржилася мати, Інна Семенівна, згадуючи його дитинство. Вона підтримувала в їхньому будинку бездоганну чистоту, пилососила щодня після роботи, навіть не приступаючи до приготування вечері. Під час одного зі своїх візитів, Ганна, дружина Антона, розповіла, що вони віддають перевагу вживати мюслі на сніданок, але свекруха поставилася до цього скептично. Літня жінка наполягала на важливості гарячого харчування, не схвалюючи холодні пластівці та фрукти, незважаючи на запевнення Ганни, що вони підігрівають йогурт.
Інна завжди старанно дбала про свого сина, а після відходу чоловіка на той світ повністю переключила свою увагу на Ганну та Антона. Вона стала часто відвідувати їх, цікавилася їхнім способом життя і часто пропагувала здорове харчування, ґрунтуючись на своїх великих нотатках. Це був її особливий спосіб впоратися з самотністю та продовжити свою роль вихователя. Ганна підробляла на півставки, допомагаючи літнім клієнтам у господарстві, що було емоційно виснажливим заняттям, особливо після візитів свекрухи.
Одного разу, після особливо втомливого ранку, проведеного зі свекрухою, Ганна зустрілася з Павлом Петровичем – одним зі своїх літніх клієнтів. Старий одразу помітив її пригнічений настрій, дізнався подробиці історії – і сміливо запропонував звести Інну зі своїм двоюрідним братом Миколою, якого він описав як веселого та відповідного для неї співрозмовника. Але цьому не судилося трапитися: того ж вечора Інна познайомилася з одним чоловіком під час своїх звичайних прогулянок у парку. Віталій Олексійович, колишній директор музею, став її компаньйоном. Вони поділяли багато інтересів, і, зрештою, Василь запросив Інну в свій заміський будинок.
Натхнена новими стосунками, Інна навіть почала обговорювати з Ганною зміни у своєму гардеробі та зачісці, явно щаслива через новий погляд на життя. Несподіваний поворот в особистому житті змусив Інну стати менш нав’язливою в житті Ганни і Антона, натомість зосередившись на своєму власному квітучому романі. Ганна ще довго і з подивом розмірковувала про ці зміни, розуміючи, що кохання та дружнє спілкування якимось дивним чином перетворили її колись владну свекруху на яскраву та незалежну особистість.