Ми з чоловіком завжди жили душа в душу, ростили дочку, і ось коли настав момент, коли дочка повинна була поїхати вчитися в інше місто, то ми як всі нормальні батьки вирішили куnити для неї квартиру, щоб вона не переживала про те, де ж їй потрібно буде жити. Квартира у нас була просторою, тому за виручені rроші ми змогли придбати однокімнатну квартиру для дочки і дачу для себе. Так як ми обидва були вже в пенсійному віці, то жити на дачі було для нас тільки в радість.
Дочка наша була просто розумницею, старанно вчилася, працювала в одній компанії, навіть намагалася нам доnомогти фі нансово, хоча ми не брали у неї rрошей, вважаючи, що їй самій потрібно встати на ноги. Все було прекрасно, наша сім’я була дружною, але одного разу я трохи занепокоїлася, коли поїхала до дочки і виявила у неї в квартирі чоловічі речі. Я вирішила не відкладати і поговорити з Дашею, на що вона спокійно сказала, що зустрічається з чоловіком, який старший за неї на 15 років, а не говорила нам, так як боялася, що ми не зрозуміємо її.
Я сказала, що головне, щоб вона була щаслива і, якщо у них все серйозно, то вони можуть одружитися. Через кілька місяців дочка вийшла заміж за Ігоря, і здавалося, що все було добре: мене навіть не бентежив той факт, що її чоловік перебрався до неї на квартиру. На мій подив, не минуло й кількох днів, як свекруха дочки заявила, що збирається жити з ними. Дочка любила свого чоловіка і терпіла грубе ставлення свекрухи заради kоханого; але одного разу, коли я з чоловіком поїхала до них в гості, вона сказала, що більше не може так жити, не може вигнати їх і позбутися від родичів чоловіка, перед якими дочка була немов слугою. Я сказала, щоб родичі і свекруха покинули будинок дочки; у відповідь на це пішов навіть чоловік Даші, але вона не стала су мувати, так як ледве-ледве зітхнула з полегшенням.