Мій батько пішов із життя, коли я була зовсім маленькою, і в мене залишилися лише слабкі спогади про нього, і яскравіші про дядька Степана – перше кохання моєї матері. Бабуся розповідала, що мама вийшла заміж за мого батька на помсту Степану, щоб показати йому, що вона може бути щасливою і без нього. І ось, після чергового возз’єднання зі Степаном, ні я, ні мій батько не стали перешкоджати їхньому роману. За рік після розлучення батько покинув цей світ. Коли я росла, то відчувала дистанцію між мною і мамою: вона здавалася більш відданою моїй зведеній сестрі Маринці. Але коли захворіла моя бабуся Ніна, то мама кинулася їй на допомогу.
Протягом трьох років мама постійно підтримувала мене, поки я навчалася в університеті. Коли бабусі Ніни не стало, мама виявилася для мене єдиною опорою, вперше давши мені відчути, що я справді її дочка. Під час навчання я мала можливість поїхати до Англії, а пізніше, коли надійшла пропозиція про постійну роботу, мама порадила мені нею скористатися. У 23 роки я залишила батьківщину. Поки я була за кордоном, мама керувала моєю квартирою у столиці: спочатку здала її в оренду, а потім дозволила тимчасово пожити там моїй сестрі Маринці з чоловіком. Я не заперечувала: ми з Маринкою підтримували дружні стосунки по телефону. Моє життя було зосереджено переважно на кар’єрі, не залишаючи місця для особистих захоплень. Заміж я вийшла лише у 40, за ірландця. Ми оселилися в Ірландії та планували відкрити спільний бізнес.
Щоб покрити деякі фінансові витрати, я вирішила продати свою столичну квартиру. Це здавалося логічним, оскільки я не збиралася більше повертатись на батьківщину. Але мама відмовила мене , порадивши залишити її для підстрахування на випадок, якщо мій шлюб не складеться, або мені знадобиться житло на батьківщині. Її слова змусили мене сумніватися. Я ніколи не думала про повернення: в Ірландії моє життя стабільне. Тепер я опинилася між чоловіком, який не бачить сенсу у збереженні власності, та мамою, яка закликає до обережності та терпіння. Мені важко вирішити: кого слухати і як краще вчинити?
