У мене ідеальна сім’я: я просто обожнюю чоловіка і дочку. Чоловік мій мене повністю влаштовує: відданий і працьовитий. Але є в нашій родині одна nроблема-свекруха, яка протягом 8 років не дає мені вільно дихати. Я бо юся її панічно. Її причіпки-це щось. Але коли чоловік або дочка поруч – то вона просто янгол: хвалить мене, каже ласкаві компліменти. Варто їм піти з дому, як починається справжній kошмар. Одного разу я зважилася розповісти про все чоловікові.
Він лише сказав, що я перебільшую, але мені потрібно було зрозуміти, чому свекруха так до мене ставиться. За словами свекрухи, я навіть чай не можу нормально заварити. А про зовнішній вигляд вона, мовляв, взагалі мовчить. Я не витримала, і вперше вирішила поговорити з дорослою жінкою в хамському томі. — Шановна Марина Яковлевна. Я вас не можу більше переносити. За всі ці 8 років, Ви-єдина хмара мого щасливого сімейного життя. Мені набридли ваші постійні причіпки. Свекруха аж зблідла:
— Ах ти невдячна скотина! Я приходитиму до свого сина стільки, скільки захочу. Шkода він роз лучився зі своєю дівчиною: ідеальна була пара. Не те, що ти… Я виплеснула їй на обличчя чашку кави. Вигнала її на вулицю, викинула плащ у вікно, закрила двері і проревіла кілька годин. Коли повернувся чоловік, то був уже в курсі того, що я зробила. Але я не дала йому сказати ні слова. — Якщо ще раз твоя мати переступить поріг нашого будинку, я заберу дочку і піду назавжди. Прогнала чоловіка спати на диван, а на ранок він приніс мені сніданок в ліжко, міцно обійняв і пообіцяв, що поговорить зі своєю мамою.
