Ані набридло щодня тягти важкі сумки додому. Повертаючись із роботи, накупить продуктів, наготує їжі, сподіваючись, що це дня на два-три. Але якщо наступного дня не купить продуктів, то ввечері їм нема чого їсти. Чоловік змітає все зі столу, а потім і з холодильника за один раз. У вихідні Аня не відходить від плити. Чи не встигає щось приготувати, як чоловік уже все з’їв. Заробляють вони із Сергієм непогано. Але всі гроші йдуть на їжу. При цьому чоловік нічим допомогти не хоче. Гаразд, припустимо, Аня готує набагато смачніше, ніж Сергій. Але ж за продуктами той може ходити? – Кохана, але всі так живуть. Мама моя і в магазин ходить і готує.
Жінки краще знають, що купити, щоб нагодувати чоловіка, – каже Сергій. – А те, що і твій тато може за продуктами сходити, і поїсти приготувати, тобі це ні про що не говорить?! – обурилася Аня. – У мене з понеділка відпустка. На три тижні. Я їду до мами. Відпочити від плити! За вихідні Аня наварила велику каструлю борщу, насмажила котлет, приготувала каструлю гречки. “Цікаво, наскільки йому цього вистачить?”, подумала дівчина. У понеділок вона поїхала, а вже в середу їй зателефонував чоловік і почав скаржитися, що йому нема чого їсти. – У тебе три виходи. Замовити їжу доставкою, їхати до батьків, або навчитися готувати самому. Я у відпустці. Більше мене не турбуй! “І що він вибере?”, думала Аня… На автовокзалі її зустрічав чоловік.
– Як ти дізнався, коли я приїду? – Здивувалася Аня. – Теща підказала. Ти ж вимкнула телефон. – Гаразд. Треба заглянути в магазин, купити продуктів. – Не треба. Вдома все є. – Гаразд. Подивимося, що там у тебе є, – знову здивувалася Аня. Звісно, вона нафантазувала, доки їхали додому. Але те, що вона побачила в холодильнику, змусило очманіло дивитися то на чоловіка, то в холодильник. Він був сповнений! Дві перші страви, три другі, м’ясо, риба, торт! – Ми до бенкету готуємося? – втретє за день здивувалася Аня. – Хто це приготував. – Я, – спокійно сказав Сергій. – А консультувала твоя мама. Просто я дуже хотів тебе порадувати. І ще… Пробач, мене, будь ласка, я справді не розумів, як тобі важко. І як мені погано без тебе…
