Ганна готувала вечерю, коли їй зателефонував незнайомий номер телефону. Вона відповіла, і людина на іншому кінці дроту запитала: — Ганно Ігорівно, ви? — Я, — Ганна відповіла здивована, хто міг їй зателефонувати. Той, хто телефонував, запитав її, ким вона доводиться Сергію Володимировичу Шевчуку. Ганна й відповіла, що вона його дружина. — Хочу вам повідомити, що ваш чоловік потрапив у автомобільну ав арію, і зараз він перебуває у центральній ліkaрні. Ганна накинула пальто на плечі і вибігла з дому, сказавши синові, що скоро повернеться. Під час водіння вона плакала та уявляла собі, як зустрічає свого чоловіка та поцілує йому руки.
Коли вона прибула до ліkaрні, ліkар спитав, хто вона така, і Ганна відповіла, що вона дружина пацієнта Шевчука. Лікар вказав на молоду дівчину в рожевому светрі і спитав, хто вона така, і Ганна зрозуміла, що її чоловік був не один у машині. — Дівчині у рожевому светрі пощастило, і вона не постраждала, а от Сергію Володимировичу пощастило менше… Ганна була зла і засмучена. Незабаром вона покинула ліkaрню. Ганна пішла додому і поплакала сама у своїй кімнаті, потім узяла дорогу пляшку вина і пішла до своєї подруги Наталки поговорити.
Наступного дня Ганна трошки відпочила і вирішила замовити нове ліжко, адже їй старе давно не подобалося, так би мовити, вирішило побалувати себе за те, що вона так стійко виносить тяжкість невірності чоловіка. Коли свекруха зателефонувала Ганні, щоб запитати, чому вона не відвідала чоловіка в лikарні, та сказала їй, що подає на розлучення і передає всі свої повноваження новому коханню чоловіка. Ганна повісила слухавку і пішла до магазину вибирати нову постільну білизну для свого нового ліжка, потім зайшла і до РАГСу – подавати документи на розлучення.